Поради щодо встановлення довіри між проблемним підлітком і класним керівником.

 

Не навчайте дітей так, як навчали вас, вони народилися в інші часи...

Сучасні учні- не гірші й не кращі за тих школярів, яких ми недавно вчили…вони просто інші…

 

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!

5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

Рекомендації педагогам щодо спілкування з дітьми схильними до правопорушень

1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.

2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.

3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.

4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.

5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.

6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.

7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.

8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.

9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.

10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.

Рекомендації вчителям із забезпечення засобів впливу на підлітка щодо поліпшення його поведінки

1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів:
– винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній;
- активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, врізних шкільних заходах тощо.

2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів:
– дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності.

3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання:
– не бажано розділяти учнів (шляхом оголошень оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації;
- корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається.

4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків:
- розширювати позашкільні форми діяльності підлітків;
– залучати їх до організації такої діяльності;
– прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм.

 

Рекомендації учасникам педагогічного процесу щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.

2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.

3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).

4. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.

5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.

6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.

7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку “важкого” учня.

8. Допомагайте “важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

Правила роботи з агресивними дітьми:

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не повинні принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних спееобів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації.

7. Розвивати здатність до емпатії.

8. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій.

10. Учити брати відповідальність на себе.

 

Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми

1. Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко присікати агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.

2. Якщо агресія є виявом садомазохістських схильностей, психолог має працювати спільно з психотерапевтом і психіатром.

3. Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу:

1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії;

2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.

 

Методи керування пасивно-агресивною поведінкою учнів

1. Зрозуміти, що пасивно-агресивна дитина може викликати в педагога у відповідь негативні почуття і неконструктивну поведінку.

2. Зрозуміти, що мета пасивно-агресивної дитини — вивести вчителя з рівноваги, домогтися, щоб він втратив контроль над собою.

3. Зрозуміти, що всі пасивно-агресивні тактики — це неприйнятні способи вираження гніву та злості.

4. Проаналізувати, як ви сприймаєте чиєсь роздратування і виражаєте свій гнів, щоб упевнитися, що ви самі не реалізуєте у своїй поведінці пасивно-агресивний стиль.

 

Поради вчителям по роботі з дітьми агресивної поведінки

• 3 агресивною дитиною не можна розмовляти на підвищених тонах — таким чином ви провокуєте посилення агресивних імпульсів. Послідовне використання спокійної, плавної мови дасть дитині змогу переключитися і почати слухати вас. При цьому особливо важливо визнати право дитини позбуватися своєї енергії різними способами, після чого вона почне прислухатися, у вас з'явиться шанс допомогти їй опанувати конструктивні методи виходу агресивних імпульсів.

• Деякі діти під впливом дорослих довгий час здатні стримувати свої агресивні імпульси навіть тоді, коли інші зачіпають їхню особистість («Битися недобре!Не зважай!»). Щоправда, ніхто не вчить не чути образ на свою адресу. Наслідок — час від часу в такої витриманої дитини відбувається сильний вилив емоцій. І якщо вона вже вдарить кривдника у такому стані, то не дивно, що це може призвести до його травмування. Тому, як співають у пісні, «честь должна бьіть спасена мгновенно». Тоді буде набагато менше проблем.

• Агресивні вияви можна знімати за допомогою спеціальних вправ. Наприклад, навчити дитину зосереджувати увагу в момент імпульсу на своїх руках і навмисне стискати кулаки з максимальним напруженням. Гіпернапруження обов'язково зміниться релаксацією м'язів. І якщо агресія не минає, то принаймні стає керованою.

• Добре допомагає агресивним дітям і психофізичне тренування. Навички виконання вправи «Левітація рук» дозволяють зменшити загальний рівень агресивності й навчитися керувати собою в кризових ситуаціях.

 

Правила покарання агресивних дітей та підлітків

• Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини — ні фізичному, ні психічному. Понад те, воно має бути корисним.Якщо є сумніви, покарати чи ні, не карайте, навіть якщо вже зрозуміли, що надто м'які, довірливі й нерішучі.Жодної «профілактики», жодних покарань про всяк випадок».

• За один раз — одне. Навіть якщо провин багато, покарання може бути суворим, але тільки одне за все відразу» а не по одному за кожну провину. Салат із покарань — страва не для дитячої душі! Не можна карати за рахунок любові. Хай там ідо трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й заохоченні, на які вона заслуговує.

• Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою.

• Покараний — пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

• Без приниження. Хай там що сталося, хай там якою є провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки у зворотний бік.

• Дитина має боятися не покарання, не гніву, а нашого засмучення. Слід розуміти, що, не будучи досконалою, вона не може не засмучувати тих, хто її любить.

 

Для підвищення мотивації учнів пропонується:

•забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати ре­зультат діяльності;

•використовувати всі можливості навчаль­ного матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мис­лення;

•організувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета і навчання в цілому;

•самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;

•бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви;

•деяких учнів доводиться змушувати вчи­тися, постійно заохочувати чи карати, залучати батьків для спільного контролю.

 

Умови формування навчальної мотивації учнів:

• створення умов для самопізнання;
• розвиток уміння вступати в діалог з навколишнім світом;
• удосконалювання способів здобування знань;
• створення активного пізнавального діяльного середовища;
• оволодіння контрольно-оцінними діями;
• застосування методів теоретичного й творчого мислення;
• формування культури розумової праці.

 

Як сприяти саморозвитку 
Пам’ятка для педагогів

1.Оцінювати реальні можливості учнів, рівень їхньої підготовки. Здійснювати індивідуальний підхід у керівництві саморозвитком.

2. Кількісний та якісний аналіз рівня навчальних досягнень з кожної предметної теми допоможе дати за необхідності рекомен­дації кожному учневі щодо корекції знань, стимулювати так звану ближню мету саморозвитку - ліквідацію прогалин.

3. Учням, що мають утруднення в самостійному визначенні особистих про­блем, пропонувати чіткий алгоритм, ви­конання покрокових дій щодо корекції з наданням конкретних ре­комендацій: що саме потрібно вивчити, які джерела інформації при цьому можна використати, які практичні заняття, вправи, досліди, задачі, завдання виконати для розвитку вміння застосовувати набу­ті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях.

4.Учням з низь­кою готовністю до здійснення саморозвитку пізнавальної діяльності необхідно надавати конкретнішу інформацію про можливості здій­снення діяльності, можливо, навіть вказувати на сторінки тих чи ін­ших джерел, які потрібно опрацювати. При цьому давати гімназистам можливість вибору завдань, способів діяльності з переліку запропо­нованих.

5. Саморозвиток виникає тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отри­маних у процесі навчання та виховання виявляє недостатність наявних знань для вирішення певної проблеми. Отже, необхідно створювати саме такі ситуації, які спонукають учня до самостійного пошуку вирішення проблем, розви­вають його ініціативу звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують його самостійність. Діяльність школярів переходить на рівень самоорганізації і саморегуляції.

6. Проблему управління пізнавальною діяльністю учнів слід розв'язувати так, щоб школяр був не об'єктом, а суб'єктом навчання і виховання.

 

СПІЛКУВАННЯ З ВАЖКИМИ БАТЬКАМИ. ЯК НЕ ДАТИ ЗАГНАТИ СЕБЕ В КУТ

Кожен учитель розуміє вираз «важкі батьки», тому що педагоги точно знають, що не тільки дітиможуть бути важкими. Іноді мами і тата скандалять, іноді телефонують у такий час, коли і близькілюди зателефонувати не наважаться. Є такі батьки, які вимагають, щоб ви ставилися до їхньої дитиніособливо уважно або ставили тільки високі бали. Як правильно поводитися вчителю, спілкуючисьз батьками, які часом поводяться так, що їхня поведінка заводить у глухий кут? Розгляньмо кількатаких ситуацій і знайдемо для них гарні й правильні рішення.

Розгніваний тато практично вривається в клас або вчительську. Він гнівно вигукує різкі фрази, звертаючись до вас, можливо, навіть ображає вас або школу. Ви не очікували такого нападу, не розумієте, у чому справа. Як з гідністю обернути подібну ситуацію на свою користь? Справа відбувається при дітях? Головне завдання — відвести розгніваного батька подалі від дитячих очей і вух. Але що робити, якщо такий батько вас абсолютно не чує? Розмовляти варто тільки короткими фразами, спокійним, але в той же час досить гучним і впевненим голосом.
- Пройдемо зі мною. Говорити ми будемо в іншому місці.
Або ось так:
- Вийдемо звідси. Зараз ми підемо в учительську і там спокійно поговоримо.

Агресивні люди поводяться напористо, але вони не очікують від вас спокійної впевненості у відповідь. А що робити, якщо тато продовжує кип’ятитися, і ви не можете вивести його «з поля бою»? Різко поверніться спиною і йдіть геть.

Як правило, приголомшений нападник мимоволі буде змушений піти за вами. І тут вже позиції змінюються. Він бачить вашу спину, але не обличчя. У вас є час прийти до тями, а його позиція нападника перетворюється на залежну. Але от ви пішли від дітей і тепер вам необхідно брати ситуацію у свої руки. Якщо ви маєте справу з агресивним співрозмовником, то вибирайте правильне місце для переговорів. Не заганяйте себе в кут своїми руками. Ззаду у вас завжди повинен бути шлях до відступу. Тобто, якщо батько буде продов жувати наступати на вас, ззаду не повинна виявитися стіна або глухий кут.

Не займайте таку позицію, у якій ви будете сидіти, а батько стояти, нависаючи над вами. Позиції повинні бути «на рівних». Тому краще розмовляти стоячи. Потік негативу не припиняється, але ви не чуєте ніяких конструктивних запитань чи ідей? Тоді скористайтеся гарним прийомом: скажіть, що вам потрібно піти ненадовго. Цей прийом допомагає збентежити співрозмовника. Той втрачає ґрунт під ногами, адже ви йдете, і йому якийсь час буде просто ні на кого нападати. Коли ви повернетеся, його запал уже достатньо спаде, і можна переходити до конструктивної розмови, вести яку вже будете ви.

За час вашої відсутності ви зможете продумати свої питання, які повинні бути чіткими і зрозумілими. Не варто говорити агресору, що з вами не можна розмовляти в такому тоні, що тут школа і т.ін. Краще сказати, що ви бачите, як він розгніваний і вам потрібно дізнатися причину. Але попросіть його припинити кричати і спокійно розповісти, у чому справа.

Маленький секрет: приходячи до школи, батько відчуває все те, що він переживав у дитинстві, коли був школярем. І якщо він раніше боявся вчителів, виступи біля дошки, повернення батьків зі зборів, то, змушений приходити до школи з приводу своєї дитини, він, уже дорослий, виливає свої старі образи на вчителів свого чада. Така дитяча позиція рідко буває конструктивною, тому не варто продовжувати бесіду занадто довго. І взагалі, якщо ви розумієте, що розмовляти з таким батьком вам занадто складно, ви спокійно можете покликати когось на допомогу — завуча, директора і навіть охоронця. Їхня присутність напевно заспокоїть розгніваного батька.

 

Батьки учнів телефонують вам у пізній час, незважаючи на вихідні та свята. Причому, розмови рідко бувають короткими. А вам ніяково сказати, що ви втомилися або вам потрібно робити сімейні справи.

Правила гри — ось що вам потрібно. І робити це варто на самому початку вашого знайомства з батьками. Ви берете новий клас. На першій зустрічі з батьками або на зборах закладаються основи ваших з ними стосунків. І саме тоді ви повинні розповісти їм про те, як буде вибудовуватися ваше спілкування: коли вони зможуть прийти до школи, щоб поставити вам питання про дитину, коли зможуть вам зателефонувати. Ось тут ви і повідомляєте, що телефонувати вам можна в будь-який

будній день до 19 години (час, звичайно ж, ви встановлюєте самі, але межі не повинні бути занадто тривалими). Не дозволяйте батькам класу телефонувати вам занадто пізно. Ви повинні дати зрозуміти батькам, що готові завжди їх вислухати, зрозуміти і допомогти. Але ви так само повинні з перших хвилин спілкування показати батькам, що у вас є недоторканний час і витримати ту дистанцію, яка надалі не дасть їм турбувати вас вечорами.

Якщо ж деякі батьки все ж телефонують вам занадто пізно, то скористайтеся можливістю ще раз встановити межі вашого спілкування. Запитайте, що мама чи тато хотіли запитати, але не відповідайте на питання зразу, а домовтеся, що зателефонуєте завтра в робочий час. Будьте ввічливі, але тверді у своєму намірі не продовжувати розмову занадто довго. Дайте зрозуміти, що зараз поспішаєте, зайняті якоюсь важливою справою або відпочиваєте.

Але якщо вам не вдається згорнути розмову відразу і вона затягується на годину або навіть більше? Вам ніяково перервати співрозмовника, але ви не бачите можливості її закінчити, оскільки співрозмовник весь час говорить. Простий, хоча, можливо, не надто коректний спосіб — імітувати «обрив зв’язку». Ви можете перетелефонувати і продовжити розмову, але так ви перехопите ініціативу. Ви зможете сказати, що із задоволенням поспілкуєтеся зі співрозмовником в інший час, але не сьогодні. Будьте наполегливі і не попадайтеся на вудку любителя поговорити. Якомога швидше згортайте розмову і кладіть слухавку.

Що робити, якщо батьки звинувачують вас у недостатній якості викладання, у тому, що ви занадто погано вчите їхню дитину? Низький рівень знань, погані оцінки... Прикро?

Такі слова чути особливо прикро. Адже ви працюєте, не покладаючи рук, намагаєтеся допомогти і навчити кожну дитину. Розгубленість, образа — ось почуття, які відчуває вчитель у цей момент. І хочеться спростовувати слова батьків, довести, що це не так. Але ж подібні нападки найчастіше бувають результатом завищених вимог до дитини, бажанням бачити свою дитину найрозумнішою і найкращою. І це не стільки каміння у ваш город, скільки невпевненість у своїх батьківських силах, відчуття, що здібності дитини недостатньо гарні. Не завжди те, що кажуть батьки, і є істинним сенсом їхніх претензій. Переверніть ситуацію.

Для початку вислухайте батьків. Дозвольте їм виговоритися, при цьому ставте навідні запитання:
- Чому ви так думаєте?
- Як ви вважаєте, що саме не розуміє ваша дитина?
- Чи хочете ви прийти на урок, щоб подивитися, як проходить навчання?
Ваша відкритість завжди розташує до вас співрозмовників і скаже їм про те, що ви не згодні з їхньою думкою.
Деякі вчителі вважають, що«кращий спосіб захисту — напад». Вони звинувачують батьків у тому, що ті не виконують з дитиною домашні завдання, проводять з нею занадто мало часу. Але така розмова не буде конструктивною. Вам краще обмежитися короткою розповіддю і парою ілюстрацій до неї. Батьки позбавлені можливості побачити навчальний процес. Дозвольте їм бути присутніми на уроці. Поясніть батькам те, що вони можуть не зрозуміти. Розкажіть об’єктивно про здібності дитини, не забудьте знайти щось позитивне, адже якщо ви будете говорити лише про погане, то ваша розмова закінчиться ще гірше, ніж почалася. Покажіть дитячі зошити і прокоментуйте їх. Розкажіть, як оцінюєте роботи, чому саме так, на що батькам слід звернути увагу. Підкресліть, що ви — не противники, а союзники, одна команда, мета якої — дати дитині гарну освіту, підготувати її до життя, не забути про душевні якості.

 

Найголовніша формула успіху — знання, як спілкуватися з людьми.
(Т. Рузвельт)
Найважче навчитися спільної мови. (А. Кумор)

Форми і стратегії завершення та вирішення конфліктів

1. Помовчіть, зробивши паузу. Це допоможе вам обрати розумну тактику. Час допомагає забути те, що нас дратує.
2. В конфліктних ситуаціях дуже часто хочеться постояти за себе і дати достойну відсіч. Тому ми так сильно переживаємо за те що говоримо чи робимо в подібних ситуаціях. Але якщо ви попали в таку ситуацію спробуйте скористатися порадою психолога Сильвії Бурстин «не відповідай одразу – краще почекати і подивитися що буде далі.
3. Не грайте гру «Хто винен?» Конфлікт, як правило є результатом цілої серії подій. Це схоже на ефект доміно. В кінцевому результаті не можна винуватити тільки одну людину. Спочатку стається одне, потім друге, потім третє. В кінцевому результаті стається те що стається.
4. Не піддавайтеся настрою іншої людини.
5. Злість руйнує ваш розум. У стані злості неможливо конструктивно думати і шукати креативне рішення виходу із складної ситуації.
6. Вчитель з медитації Норман Фішер стверджує: що б з нами не відбувалося, головною проблемою в конфліктних ситуаціях є наша злість. Вона створює хмару емоцій, яка заважає дати врівноважену і переконливу відповідь. Попрацюйте над собою: промедитуйте, зробіть гімнастику, прогуляйтеся на свіжому повітрі – дайте собі можливість відволіктися від проблеми. Робіть що завгодно, але перш ніж розбиратися з кимось, розберіться самі з собою.
7. Не старайтеся зрозуміти дії іншої людини. Спитайте себе, якби інша людина спробувала зрозуміти про що ви зараз думаєте або чому ви робите зараз те що робите, наскільки близькими до правди були б його догадки? Ніхто крім вас не знає, що відбувається у вашій голові. Так навіщо старатися зрозуміти те про що думає твій співрозмовник? Скоріше всього ви будете неправі, а це значить, що ви надарма витратите час.
8. Ваші думки це ще не факт. Наше тіло гостро переживає наші емоції – страх, напругу, тривогу чи стрес. Ми відчуваємо емоції на фізичному рівні і часто сприймаємо свої відчуття, як підтвердження того, що наші думки – це факт. « Невже я б почував себе так погано, якби не бук правий?» Тібетський вчитель Цокньі Рінпоче в ситуації, коли нас охоплює тривога, покаяння, страх чи злість, радить пам’ятати, що емоційний і фізичний стан, які ми переживаємо «реальні, але неправдиві»
9. Як ви можете використати цю ситуацію для особистісного росту? Психолог Тара Бреч стверджує, що зациклюючись на злості , ображаючись на чиїсь слова чи дії, засуджуючи співрозмовника ми поповнюємо свій особистий запас страждань. Ситуація + наша реакція = страждання. Розбираючись зі своїми почуттями і запитуючи чому нас так сильно зачіпає та чи інша ситуація і що ці почуття говорять про нас самих – це чудовий час дізнатись про себе щось нове. Ситуація + роздуми + мисленєва присутність «тут і тепер» = внутрішній ріст.
10. Ніколи не дозволяйте іншим збити себе з толку, навіть самому собі.
11. Те що було, те минуло. Згадуючи про минуле ми часто стараємося зрозуміти , що можна було зробити інакше, щоб попередити конфлікт і його неприємні наслідки, але те що було вчора, воно залишається в минулому, а в минулому ми нічого змінити не можемо.
12. Навчіться пробачати заради власного блага. Психолог Джек Корнфілд радить « Не вартує бути вірним своїм стражданням». Ми дуже вірні своїм переживанням і думкам про все погане, що з нами відбувалось. Так це було, так це жахливо, але невже це єдине, що формує вас як особистість? Ми пробачаємо інших заради того, щоб звільнитися від особистих страждань, перестати триматися за минуле і жити далі.
13. Зробіть півтора хвилинну перерву. Щоб звільнити розум, потрібно розірвати хід своїх думок. Нейропсихіатр Ден Сігал стверджує, що «за 90 секунд емоція піднімається і спадає, як хвиля біля берега» Тому людині потрібно 90 секунд, щоб вийти з будь-якого стану. За 90 секунд спробуйте вдихнути і видихнути 15 разів – щоб не думати про людину або ситуацію, яка вас роздратувала. Це допоможе розірвати міцне коло – і разом з ним владу, яку мають над вами ваші негативні емоції
14. Відповідайте кривднику добром.
15. Пам’ятайте, що краще зосереджуватись не на грозі, а квітах, які з’являться завдяки їй.

 

Психологічні вимоги до уроку через призму оновленої освіти

Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, ілише на 15% визначається наявними знаннями

Психологічні вимоги до уроку:

1. Організувати й здійснити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації.

2. Розвивати довільну й післядовільну увагу учнів, зосереджувати її на найскладніших і найвідповідальніших моментах (поняттях, правилах, законах).

3. Застосовувати мнемонічні прийоми (механічні й смислові) запам’ятовування під час занять, тренування вмінь на уроці, а також виконання домашніх завдань.

4. Сприяти розумовому вихованню та самовихованню особистості під час навчання.

Для підвищення мотивації до навчання:

- забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності, коментуючи їх;

- використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;

- організовувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета й навчання в цілому;

- самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;

- бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви.

Для підвищення ефективності уроку:

1. Зробіть мету уроку метою учнів.

2. Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби й інтереси учнів.

3. Серйозно ставтеся до організації уроку.

4. Орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності.

5. Запитуйте в учня: «Ти задоволений результатом?», кажіть замість оцінки: «Ти добре впорався з роботою».

6. Якнайчастіше ставте учнів у ситуацію вибору.

7. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня. Вибирайте такі завдання, під час виконання яких учні частіше досягають успіхів, ніж невдач.

8. Практикуйте роботу в групах, парах.

- Після вивчення складного матеріалу попросіть учнів перевірити себе в засвоєнні нового матеріалу, пояснюючи його одне одному.

- Пропонуйте дітям заздалегідь придумати питання для однокласників і ставити їх на уроці.

- Дозволяйте й підтримуйте роботу в парах за зразком «устигаючий і відстаючий учні».

9. Щоб запобігти порушенню дисципліни на уроці, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги.

- Учіть позитивного ставлення до себе.

- Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапилося, не наклеюйте ярлика: «Ти, як завжди…»

10. Не підсилюйте напруження ситуації.

- Контролюйте свої негативні емоції.

- Не дозволяйте собі спалахів агресії, таких як лемент, приниження, сварка.

- Не обговорюйте ситуацію в стані збудження, дайте «охолонути» собі й учню.

- Проводьте час від часу загальні дискусії про порушення поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що - ні.

11. Враховуйте вікові особливості учнів у розвитку їх особистості та пізнавальної сфери.

12. Не поважайте менше тих учнів, які мають низькі результати з вашого предмета. Може, їм просто не подобається та наука, яку ви викладаєте. Можливо, не мають часу на досягнення високих показників, бо беруть постійну участь у конкурсах і олімпіадах з інших предметів.

13. Якщо ви отримуєте задоволення від своїх уроків, стилю, - ви не дарма здійснюєте педагогічну діяльність.

 

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

«Наша праця, - писав В.Сухомлинський, - проходить у світі дитинства – от про що не можна забувати ні на хвилину. Потрібно знати цей світ, але і цього замало, потрібно вжитися у світ дитинства. У кожному вчителеві має сяяти і ніколи не згасати маленька іскорка дитинства, вона допомагає знаходити оптимальне рішення в безлічі педагогічних завдань, що він їх вирішує».

Дисципліна – це умови, засоби і результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль.

Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителем і дітьми.

Дисципліну в класі багато в чому обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку, умов і традицій даної школи.

Хорошої поведінки діти не лише вчаться, а й запозичають її. Добре, якщо діти з перших днів перебування в школі засвоюють еталони поведінки: як входити і виходити з класу, як стояти біля дошки, звертатися до вчителя, вітатися тощо.

Часто за однакових умов в одному класі і в різних учителів дисципліна різна. Це свідчить про те, що багато залежить від рівня професіоналізму, майстерності, комплексу особистих якостей учителя.

При порушені дисципліни в конфліктних ситуаціях не слід поспішати звертатися на допомогу до адміністрації, батьків. Краще з’ясувати причину й встановити контакт із учнем самостійно.

Варто враховувати такі правила:

-Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому всіляко стимулюйте їхню активність;

-Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Урок має свої чіткі завдання, це не арена для з’ясування стосунків;

-Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний, оптимістичний настрій у класі;

-Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не припускайте перевтоми учнів;

-Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою та поведінки.

-Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали змогу відчути себе лідерами;

-Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя;

-Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу;

-Не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями;

-Не припускайте появи «любимчиків», бо це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі;

-Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Пам’ятаючи народну мудрість: «У ножа одне лезо, а в слова їх сотні», - не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими;

-Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель;

-Не забудьте привітати дитину з днем народження, надіслати похвальний лист батькам;

-Підтримуйте контакт із учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах. Спілкуйтеся з дітьми на природі, вдома, у спільній трудовій діяльності.

Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною у класі. Їх найбільше цікавлять успіхи своєї дитини. Виявляйте коректність у взаєминах із батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Досвід показує, що більшість конфліктних ситуацій породжується непогодженням учня, а часто й самих батьків, з оцінюванням. Причина в тім, що самооцінка, як правило, вища за оцінку, поставлену вчителем. Потрібен коментар відповіді, письмової роботи, а вчитель, як правило, обмежується лише виставлянням оцінки. Має місце суб’єктивний підхід, коли на оцінювання впливає поведінка, старанність і навіть ставлення до вчителя.

Простежується переоцінювання значущості контролю. Для багатьох учителів і учнів оцінка стала не засобом, а методом навчання. На уроках більше запитують, ніж навчають, перекладаючи важкість засвоєння нового матеріалу на домашню роботу. Це призводить до перевантаження, погіршення здоров'я дітей, неповаги до школи та вчителя. У книжці «100 порад учителеві» В. Сухомлинський пише:

- Ретельно розучуйте матеріал на уроці, не витрачайте багато часу на опитування, не оцінюйте того, чого ще не встигли навчити;

- Більш надійна та оцінка, що враховує відповіді на кількох уроках. Нехай учень знає, що ви за ним спостерігаєте і радієте його успіхам;

- Не ставте погану оцінку, якщо учень не засвоїв матеріал. Пригніченість, зневіра не сприяють активізації мислення. Стимулює навчання тільки успіх, допоможіть учневі його досягти;

- Ширше використовуйте словесне оцінювання судження, а не оцінки. Не виставляйте в журнал і в щоденник випадкові оцінки заради їхнього нагромадження. Більш доцільним є тематичний облік знань. Якщо велика частина учнів не впоралася з письмовою роботою, не варто виставляти оцінки в журнал;

- Заохочуйте взаємодопомогу між учнями, шефство над молодшими, роботу в групах, взаємонавчання та взаємоконтроль;

- Застосовуйте різнорівневу педагогічну підтримку, диференційовані, довгострокові домашні завдання. Шукайте можливість заохотити учня і за малі успіхи, вселити почуття впевненості, можливості досягнення успіху;

- Враховуйте природні можливості, стан здоров'я й умови життя дитини, оцінюючи її навчання, виховання і розвиток, пам’ятаючи народну мудрість: «Кому більше дається, з того й більше вимагається»;

- Відчуття провини – не самообвинувачення, а докори сумління, прагнення до самовдосконалення, порядності;

- Перш ніж засудити, завжди варто подумати, чи можна вибачити;

- Усвідомлення своєї провини – найперша умова виправлення;

- Потрібно виховувати в дітях совість і ясність розуму;

- Свобода – це право робити все, що законно і не шкодить іншим людям;

- Брак простоти і скромності – це брак розуму;

 

 

 

Зимові свята і справжня казка розпочалися для ліцеїстів з приходом Святого Миколая. Учні 2-5 класів переглянули лялькову виставу «Подарунки від Святого Миколая», яку підготували вихованці ліцейського театрального колективу «ШУТТ» під керівництвом О.І.Васильєвої. Віра театралів в чудеса Святого Миколая запалила добром і радістю всіх у святковому залі і навіть дорослі на мить стали дітьми.

З початком зими приходять зимові свята та розваги. Перше свято, якого з нетерпінням чекають не лише діти, а й дорослі – це день Святого Миколая.
До ліцею завітав Святий Миколай. Він привітав усіх з днем Святого Миколая, побажав миру, злагоди, здоров’я та натхнення до нових звершень, а також щедрих подарунків всім ліцеїстам.

4 жовтня у Королівстві Знань ліцеїсти змогли висловити щиру вдячність за творчу, самовіддану та подвижницьку працю, відповідальне ставлення до свого покликання, педагогічну майстерність і безкорисливе добро, які повсякчас педагоги дарують своїм вихованцям.

 

 

 

27 вересня 2019року відбувся ліцейський конкурс "Дитинка Перлинка" у номінації "Вокал".
Увага! Увага! Сенсація року!
Зібрались сьогодні Найкращі зірки!
Але це не Вінник, і не Ані Лорак,
А наші ліцейські малі зірочки!
День такий лише раз у рік буває!
Свої таланти класи у ліцеї представляють!
Всі весело танцюють і голосно співають.
Дрижать в ліцеї стіни, коли всі виступають.

 

28 серпня 2019 року відбулось засідання методичного об’єднання класних керівників КЗ "Ліцей". 
Класні керівники визначили основні напрямки методичної роботи на 2019-2020 начальний рік, обговорили та спланували реалізацію методичної проблеми МО класних керівників "Формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується у соціумі" та продовжили працювати над вирішенням першочергових завдань виховання учнів в умовах творення Нової української школи .

 

 

 

 

 

Звіт про роботу дитячого закладу відпочинку – табору з денним перебуванням «Сонцеграй» на базі комунального закладу«Загальноосвітній ліцей м. Покров Дніпропетровської області»

     

03червня 2019 року в комунальному закладі  «Загальноосвітній ліцей м. Покров  Дніпропетровської області» розпочав роботу дитячий заклад відпочинку – табір з денним перебуванням «Сонцеграй». Створено 5 загонів: «Дружба», «Дружні»,  «Водограй» , « Дружба- forever», «Дивосвіт»,  до яких увійшло132 вихованці, з них:

• діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування – 2;
• діти -з інвалідністю – 2
• ЧАЕС- 1;
• багатодітні –16;
• малозабезпечені – 3;
• СЖО – 3
• ВПО - 1;
• діти, учасників АТО, дітей, батьки яких загинули в АТО – 8;
• спеціалізовані та реабілітаційні класи - 0
• творчообдаровані- 53
• батьківські кошти - 43.

Кожен загін мав свою емблему, девіз і промовку.

             Плануючи виховну роботу в дитячому таборі, взяли за мету:

• формувати морально-духовну, життєво компетентну особистість, яка успішно самореалізується в соціумі;
• створити сприятливі умови для розвитку творчих здібностей дітей;
• розвивати потребу у здоровому способі життя, удосконалювати знання про значення фізичної культури, гармонійного розвитку, духовного і психічного здоров’я;
• розвивати у вихованців самостійність, креативність, працьовитість, відповідальність, діловитість, активність, табірне врядування;
• удосконалювати навички та знання про значення фізичної культури;
• удосконалювати навички гармонійного розвитку, духовного і психічного здоров’я.

 

 

Під час підготовки до періоду відпочинку дітей влітку 2019 року  з вихователями ДЗВ «Сонцеграй» проводилася наступна робота:

• Семінар 11.06.2019,
• Наради 03.06.19;  07.06.19; 10.06.19; 14.06.19;20.06.19
• Тренінг для вихователів та керівників гуртків «Педагогіка розуміння» 29.05.2019

Головними завданнями дитячого закладу відпочинку «Сонцеграй» визначили:

• організація активного та безпечного відпочинку;
• забезпечення змістовного дозвілля;
• створення у дітей гарного емоційного настрою, привнесення почуття романтики в повсякденне життя;
• виховання громадянських якостей і почуттів;
• виявлення інтересів, захоплень дітей, розвиток бажання отримати нові знання, вміння, навички;
• виховання дітей у колективі, розвиток дитячого самоврядування;
• привчання до самообслуговування, залучення до трудових справ на користь і радість оточуючих.

 Кожен ранок в ДЗВ «Сонцеграй» розпочинався з зарядки флеш-мобу,  яка проводилась в веселій, захоплюючій, 
ігровій формі. Така форма проведення піднімала настрій дітям на весь день .
Ритм та успіх задавали   лінійки , на яких об’являвся план роботи, планувались цікаві справи. 

Виховні заходи, проведені у дні роботи ДЗВ «Сонцеграй»:

• «Загонові вогники знайомства»
• Відкриття зміни- ігрові квести«Майстри міста Сонцеграй»
• «День  здоров'я»,
• Карнавал «Галопом по Європі»,
• «День  журналіста» ,
• «День бантиків»,
• День казки: «Подорож до казки» - конкурсно – розважальна програма ,
• Зустріч на подіумі «Мода від Кутюр»,
• «День охорони навколишнього середовища»,
• Пісенний передзвін,
• День батька,
• Екскурсія до м. Нікополь на ранчо «Біла підкова»
• День табору – закриття табірної зміни. Кругосвітка « Залишаємо  пам'ять на літо...»

Гурткова робота:

гурток «Квілінг», керівник Т.В.Череп;

Мета:    заохочення різнобічного творчого самовиявлення дитини, багатство вражень, створення оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дітей.

гурток «Палітра», керівник В.П.Фесенко;

Мета:  розвивати  творчу  уяву, фантазію,  образне    мислення,   спостережливість, художні здібності учнів.

Виховувати     естетичне  ставлення  до    навколишнього   світу,  естетичний  смак     дітей,   бажання          створювати       прекрасне

навколо себе.

      гурток «Книгоманія», керівник О.І.Васильєва;

Мета: виховувати любов до рідного слова, літератури, до кращи х традицій свого народу та загальнолюдських моральних цінностей

гурток «Тарзанка», керівник О. Л.Казарін

Мета: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу;
- забезпечення духовної єдності поколінь; формування екологічної культури людини;
- розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

гурток «Roblox », керівник Ю.Ю.Бухаленко

Мета:  під час роботи оздоровчого табору діти мали можливість працювати в комп’ютерному класі;     підібрано цікаві пізнавальні, розважальні ігри та фільми, проводилися організовані перегляди документальних фільмів з питань здорового способу життя, правового виховання з послідуючим їх обговоренням. Завдання керівника гуртка   – зробити цей процес цікавим і навчити дитину здобувати знання.

       Вихованці ДЗВ «Сонцеграй»» відвідували: парк ім.

 

Б. Мозолевського кінотеатр «Prime cinema», басейн «Дельфін», міську дитячу бібліотеку, м. Нікополь(боулінг та на ранчо «Біла підкова» ,краєзнавчий музей), гуртки, які проводились керівниками БТДЮ.

Закриття табірної зміни. Кругосвітка «Залишаємо пам'ять на літо...»
Швидко пролетіла зміна,
Розлучатись нам пора
Але про табір довго-довго
Пам’ятати буде дітвора!

 

Вихованці ДЗВ «Сонцеграй» здійснили екскурсію до м.Нікополь на ранчо «Біла підкова» - де панує атмосфера справжнього європейського кінного спорту і комфортного відпочинку! Спілкування з благородними і граціозними тваринами, подарувало вихованцям відчуття внутрішньої гармонії і заряд позитивних емоцій,а також діти мали унікальну можливість насолодитися мальовничими пейзажами і прилеглими пам'ятками історії та природи. Завершилась екскурсія майстер-класом з боулінгу.

 

І взагалі в "Сонцеграї" чудово,
Так різнобарвно, кольорово!
І настрій вогниками сяє,
Теплом серця нам зігріває.

 

Квест "Орел і решка" для вихованців ДЗВ "Сонцеграй"

День моди у ДЗВ "Сонцеграй". Неперевершені та фантастичні образи створили дизайнери-модельєри загонів.

 

 

Порядок взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі

(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №658 (чинність з 05.09.2018 р.). Короткий виклад основних положень:

   Керівник закладу загальної середньої освіти забезпечує реалізацію у закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі шляхом:

• проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи із запобігання та протидії насильству;
• здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;
• організації роботи практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
• визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування у разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.

У разі виявлення фактів насильства заклад освіти уповноважена посадова особа закладу загальної середньої освіти протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує міський відділ поліції та службу у справах дітей (у разі коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина), забезпечує надання медичної допомоги (у разі потреби) та фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (закладу освіти) за формою згідно з додатком 3Порядку.

Про запобігання та протидію домашньому насильству

(Закон України від 07 грудня 2017 року №2229-VIII. Витяг)

   Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

2) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;

3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;

10) програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;

11) програма для постраждалої особи - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

12) протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

13) профілактичний облік - здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства;

14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

    Стаття 4. Основні засади запобігання та протидії домашньому насильству

1. Діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:

1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;

2) належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

4) визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;

5) повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

6) конфіденційність інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;

7) добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;

8) врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;

9) ефективна взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з громадськими об’єднаннями, неурядовими організаціями, засобами масової інформації та іншими заінтересованими особами.

2. У разі якщо постраждалою особою є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сфері захисту прав дитини.

3. Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюються без дискримінації за будь-якою ознакою.

4. Звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства, передбачених цим Законом, або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності.

Стаття 15. Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

1. Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, передбачає:

1) взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства у випадках, передбачених цим Законом, з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом;

2) реагування на випадки домашнього насильства відповідно до компетенції та з урахуванням оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі;

3) узгодження заходів реагування на випадки домашнього насильства та надання дієвої допомоги постраждалим особам, що здійснюються різними суб’єктами;

4) розроблення та виконання відповідно до компетенції програм для кривдників;

5) розроблення та виконання відповідно до компетенції програм із запобігання та протидії домашньому насильству;

6) організацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції;

7) обмін досвідом у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

8) скоординовану міжвідомчу підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

9) здійснення спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству моніторингу дотримання вимог законодавства суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, розроблення пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.

2. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, залучають до співпраці з організації та здійснення таких заходів і надання дієвої допомоги постраждалим особам громадські об’єднання, іноземні неурядові організації та інших заінтересованих осіб, а також забезпечують висвітлення таких заходів і діяльності в засобах масової інформації з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом.

3. Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень, визначених цим Законом, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, який, зокрема, передбачає:

1) звітування служб у справах дітей через Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації;

2) звітування уповноважених підрозділів органів Національної поліції України через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;

3) звітування органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;

4) звітування органів охорони здоров’я, установ та закладів охорони здоров’я через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

5) звітування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги через Координаційний центр з надання правової допомоги.

Стаття 21. Права постраждалих осіб

1. Постраждала особа має право на:

1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;

2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;

4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;

5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";

6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;

8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);

9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;

10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;

11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;

12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

 

 

 

Настали літні канікули, а разом з ними і час подорожей та пригод! Завдяки "Галопам по Європах" вихованці "Сонцеграю" змогли помандрувати красунею Францією, помилуватися краєвидами Іспанії, насолодитися Грецією, відвідати запальну Іспанію та стриману Великобританію.

Сьогодні свято в нашому ліцеї
Ура канікули ! Лікує дітвора!
І щоб не гаяти ні жодної хвилини
У табір "СОНЦЕГРАЙ" зібралась дітвора!

Вихованці відвідали майстрів міста СОНЦЕГРАЙ та виконували завдання на станціях "Танцювальні ритми", "Перфоменс", "Мистецький вернісаж","Книгоманія" та "Інформленд".

 

Травневий день відлунює святково,
І сміх, і квіти, й гомін голосний…
Зібрались разом ми
В ліцейське дружнє коло
Бо закінчився вже навчальний рік!

У ліцеї проведено акцію "Вишиванка - код нації"
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЕЙ У 2019 році

Одним з визначальних принципів державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей є принцип забезпечення доступності оздоровлення та відпочинку дітей, який базується на законодавстві України, а саме:

• Конституції України;
• Сімейному кодексі України;
• Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей”;
• Закону України “Про охорону дитинства”;
• Закону України “Про позашкільну освіту”;
• Розпорядженні Кабінету Міністрів України “Питання затвердження Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку”.

 

Права дитини на відпочинок і дозвілля, користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я визначені Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Україною в 1991 році.

Поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у канікулярний період, запобігання бездоглядності, створення можливості продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей дітей забезпечують організоване оздоровлення та відпочинок.

Основні принципи та напрями державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, є створення оптимальних умов для безпечного та ефективного перебування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку; дотримання вимог санітарного законодавства; збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Одним з пріоритетних напрямків при оздоровленні та відпочинку дітей є питання та створення безпечних умов перебування  дітей в закладах.

На даний час, питання нормативно-правових відносин щодо дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог під час роботи закладів дитячого оздоровлення та відпочинку знайшли відображення в наступних законодавчих актах України:

 

Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», 4 вересня 2008 року№ 375-VI ( Редакція від 01.2019), відповідно до вимог Статті 7,   Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:

• реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, розроблення і виконання відповідних регіональних програм;
• збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення;
• виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, а також на підтримку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
• здійснення контролю за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності та підпорядкування;
• підтримку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом встановлення пільг із землекористування, оплати комунально-побутових послуг, придбання продуктів харчування, сплати місцевих податків і зборів;
• оздоровлення та відпочинок дітей, у першу чергу дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року;
• надання організаційної, науково-методичної, інформаційної допомоги громадським об’єднанням, фондам, підприємствам, установам та організаціям, дитячим закладам оздоровлення та відпочинку, громадянам;
• надання допомоги в організації перевезення груп дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

Статті 25. Соціальна підтримка оздоровлення та відпочинку дітей передбачає, що Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує державну програму оздоровлення та відпочинку дітей. Органи місцевого самоврядування розробляють і затверджують відповідні програми з оздоровлення та відпочинку дітей, фінансування яких здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Забезпечення матеріально-технічної бази дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в України».

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад є  затвердження програм соцiально-економiчного та культурного розвитку вiдповiдних адмiнiстративно-територiальних одиниць, цiльових програм з iнших питань мiсцевого самоврядування.

 

Відповідно до Закону України  «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III (Редакція від 04.10.2018), Стаття 5. Повноваження органів місцевого   самоврядування у  сфері захисту населення від інфекційних хвороб:  Органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб: забезпечують проведення   профілактичних  і  протиепідемічних заходів  на  територіях  населених  пунктів,  у  місцях   масового відпочинку  населення  та  рекреаційних  зонах,  а  також робіт по ліквідації епідемій та спалахів  інфекційних  хвороб  і  вирішують питання  фінансового  та  матеріально-технічного  забезпечення цих заходів і робіт.

 

Питання санітарно-технічного забезпечення закладів дитячого оздоровлення та відпочинку, дотримання вимог санітарного законодавства  відображені в таких нормативних документах: Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Стаття 9. Державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку дітей.

Складовими державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей є:

• нормативи матеріально-технічного забезпечення дитячих закладів оздоровлення та відпочинку інвентарем та обладнанням для надання медичних послуг, організації виховного процесу та дозвілля дітей, у тому числі національно-патріотичного виховання;
• нормативи розміщення дітей для оздоровлення та відпочинку на території, у будинках і приміщеннях дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;норми забезпечення дітей повноцінним харчуванням у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку відповідно до фізіологічних потреб і енерговитрат.

Статті 20. Матеріально-технічна база дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Вимоги до матеріально-технічної бази дитячого закладу оздоровлення та відпочинку визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами їх облаштування та утримання з урахуванням вимог технічної і протипожежної безпеки та державними соціальними стандартами оздоровлення та відпочинку дітей.

Відповідно Закону України  „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від  24 лютого 1994 року N 4004-XII (Редакція від 04.10.2018 ).

Стаття 20. Умови виховання та навчання.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов’язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Стаття 22. Вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов’язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Постанова КМУ від 28 квітня 2009 р. № 422 « Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 656 від 22.08.2018) п. 8. Засновник   (власник)  дитячого  закладу  забезпечує  його функціонування,  комплектування  інвентарем,  технічним  та  іншим обладнанням   відповідно   до   державних   соціальних  стандартів оздоровлення та відпочинку дітей. П.8-3. Дитячі  заклади  утворюються  центральними,  місцевими органами  виконавчої  влади,  органами  місцевого  самоврядування, професійними  спілками,  фондами,  підприємствами, установами  та організаціями, громадянами  та  їх об’єднаннями  з  урахуванням соціально-економічних,  національних,  культурно-освітніх потреб у разі наявності     необхідної     матеріально-технічної     та науково-методичної  бази,  кадрового  забезпечення  відповідно  до законодавства п. 17. Споруди, будівлі та  інші  приміщення  дитячого  закладу повинні   відповідати санітарно-гігієнічним  нормам та вимогам пожежної і технічної безпеки. {Абзац перший п. 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою  КМ № 656 від 22.08.2018} п. 20. У дитячому закладі створюються безпечні умови перебування дитини, забезпечується охорона її життя  і  здоров’я,  особистого майна, надання медичної допомоги,  страхування від нещасного випадку, виконання освітніх  програм, організація змістовного дозвілля тощо.

Обов’язки та відповідальність керівників ( власників) закладів дитячого оздоровлення та відпочинку передбачені наступними нормативними актами:

Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей».

Стаття 19. Обов’язки дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку зобов’язаний: створити  безпечні умови для перебування дітей, забезпечити охорону її життя і здоров’я, особистого майна, надання невідкладної медичної допомоги, страхування від нещасного випадку, реалізацію освітніх програм та змістовного дозвілля тощо;у разі захворювання дитини організувати її лікування та за потреби доставлення до місця постійного проживання забезпечити оздоровлення та відпочинок дітей відповідно до державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей.

Стаття 20^-1. Відповідальність посадових осіб дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Керівник дитячого закладу оздоровлення та відпочинку несе відповідальність за якість послуг, які надає такий заклад, та за збереження життя і здоров’я дітей, які перебувають у такому закладі, відповідно до закону.

Статті 33. Права, обов’язки та відповідальність працівників дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку в межах покладених на них обов’язків несуть персональну відповідальність відповідно до законодавства за безпеку життя і здоров’я дітей, які оздоровлюються та відпочивають у цьому закладі, за якість та повноту виконання навчальних та виховних програм, які реалізуються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.

Закон України  „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року № 4004-XII (Редакція від 04.10.2018).

Статті 7. Обов’язки підприємств, установ і організацій.

Підприємства, установи і організації зобов’язані: за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи:

• на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
• виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
• усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
• негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров’ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

 

Статті 22. Вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов’язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Закону України  «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III (Редакція від 04.10.2018).

Стаття 15. Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих  закладах.

Прийом дітей  до  виховних,  навчальних,  оздоровчих та інших
дитячих закладів  проводиться  за  наявності  відповідної  довідки закладу  охорони  здоров’я,  в якому дитина перебуває під медичним наглядом.  Довідка видається на підставі  даних  медичного  огляду дитини,  якщо відсутні медичні  протипоказання для її перебування у цьому закладі,  а також якщо їй проведено  профілактичні  щеплення згідно  з  календарем  щеплень  і  вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з
календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Працівники дитячих закладів    підлягають    обов’язковим профілактичним  медичним  оглядам  з  метою  виявлення  хворих  на інфекційні  хвороби  та  бактеріоносіїв  у порядку,  встановленому законодавством.

Працівники дитячих закладів зобов’язані:

• вести постійне спостереження за станом здоров’я  дітей,  а  в разі  виявлення  хворого на інфекційну хворобу – вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та  негайно  повідомити  про  цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я;
• систематично проводити   гігієнічне   навчання  та  виховання дітей.

Статті 18. Права та обов’язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від  інфекційних хвороб
Права та   обов’язки   підприємств,   установ  і  організацій незалежно  від  форм  власності  у  сфері  захисту  населення  від інфекційних  хвороб  щодо  забезпечення  населення  доброякісними, безпечними  для  здоров’я   харчовими   продуктами,   продовольчою сировиною  та  питною  водою,  запобігання  забрудненню збудниками інфекційних  хвороб  відкритих  водойм  і  ґрунту,   утримання   в належному  санітарному  стані  територій населених пунктів,  місць масового відпочинку населення,  рекреаційних  зон  тощо  визначені законодавством.

Власники, а   також   керівники   та   інші   посадові  особи підприємств,  установ і організацій незалежно від  форм  власності зобов’язані в межах своїх повноважень сприяти медичним працівникам у  здійсненні  заходів  щодо  захисту  населення  від  інфекційних хвороб.

Постанова КМУ від 28 квітня 2009р. № 422 «Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку» п.15. Працівники   дитячого   закладу   відповідно   до   своїх функціональних повноважень несуть відповідальність  за  збереження життя та здоров’я дітей, які перебувають в ньому, п. 16. Надання  дітям  та  працівникам дитячого закладу медичної допомоги  на  дошпітальному  етапі   та   лікування   здійснюється медичними працівниками такого закладу.  Надання дітям  та  працівникам  дитячого закладу невідкладної медичної    допомоги,    зокрема    стаціонарної,     здійснюється територіальним лікувально-профілактичним закладом,  закріпленим за дитячим закладом.

Постанова КМУ за № 559  від 23 травня 2001р. «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок».

Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 280 від 23.07.2002 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб».

Державні санітарні правила і норми”Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів” (ДСанПіН 5.5.5.23-99), п. 13.8. Дотримання даних санітарних правил забезпечують  керівники  і голови профсоюзних комітетів підприємств, організацій і установ, у віданні  яких  знаходяться  табори,  а  також  начальники   літніх оздоровчих таборів.  Постійний  контроль за виконанням санітарних правил  здійснює  медичний   персонал   таборів,   періодичний   – працівники санітарно-епідеміологічної служби.

Основні завдання державного санітарно – епідеміологічного нагляду мають своє відображення в наступних нормативних актах:

 

 

Закон України  „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

Стаття 39. Поняття та основні завдання державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд – це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є:

• нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
• нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення;
• нагляд за дотриманням санітарного законодавства.

 

Закон України  «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року N 1645-III (Редакція від 04.10.2018), Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади щодо захисту населення від інфекційних хвороб Центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику   у   сфері   санітарного  та  епідемічного  благополуччя населення, щодо захисту населення від інфекційних хвороб: здійснює  нагляд  за  додержанням підприємствами, установами, організаціями   незалежно   від  форми  власності  та  громадянами законодавства  у  сфері  захисту населення від інфекційних хвороб, контролює  виконання  вимог  санітарно-протиепідемічних  правил  і норм.

Стаття 10. Основні принципи профілактики інфекційних хвороб.

Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є:

• визнання захисту населення від інфекційних  хвороб  одним  із пріоритетних  напрямів  діяльності  органів  виконавчої  влади  та органів місцевого самоврядування; дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно  від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та  санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності; комплексність проведення   профілактичних,  протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов’язковість їх фінансування;

Питання організації харчування дітей в закладах оздоровлення та відпочинку мають своє відображення в таких нормативних документах:

Постанова КМУ  від 22 листопада 2004 р. N 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 353) Додаток 6 «НОРМИ харчування у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

Постанова КМУ від 28 квітня 2009 р. № 422 «Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 656 від 22.08.2018) п.18. Дитячий заклад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку, із дотриманням вимог щодо якості та безпеки продукції, визначених  нормативними документами. 

Державні санітарні правила і  норми”Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів” (ДСанПіН 5.5.5.23-99) Державні санітарні правила та норми  “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Сумісний наказ міністерства охорони здоров’я України, міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329. «ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У НАВЧАЛЬНИХ ТА ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ».

 

 

• ст. 52, ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
• ст. 7; 13; 14 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 р. № 1591 (зі змінами, внесеними постанов Кабінету Міністрів України  № 211 від 23.03.2016 р.) «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»;
• Рішення Дніпропетровської обласної ради № 50-23/VІ від 27.12.2013 р. «Про затвердження Програми оздоровлення та відпочинку дітей Дніпропетровської області у 2014 – 2021 р.р.»;
• Рішення 40 сесії 7 скликання Покровської міської ради від 26.12.2018 р. №47 «Про затвердження Програми організації відпочинку та оздоровлення дітей територіальної громади м. Покров у 2019-2021 роках»;
• Рішення від 27.03.2019 р. №94 «Про основні напрямки організації відпочинку та оздоровлення дітей та підлітків територіальної громади міста Покров у 2019 році»;
• Наказ управління освіти від 31.08.2018 р. №336 «Про режим роботи закладів загальної середньої  освіти у 2018-2019 навчальному році»;
• Наказ управління освіти від  03.04.2019 р. №100 «Про організацію відпочинку дітей та підлітків територіальної громади міста Покров влітку 2019 року».

 

 

 

 

 

Інформація

щодо виконання в КЗ « Ліцей» програми розвитку сімейної та гендерної політики у Дніпропетровській області на 2012-2021 роки, затвердженої рішенням  ДОР від 03.02.2012 № 241-11/VІ

 

№	Форма проведення	Клас	Дата	Відповідальний
1.	Поновлення банку даних сімей, що опинилися у скрутних життєвих обставинах.	1-11	Постійно	Класні керівники  1-11 кл.
2.	Зустрічі та консультації з батьками учнів « Сім’я  – простір без насилля»	1-11	Кожен вівторок	Н.В.Щеднова В.В.Самко
3.	Батьківські збори з теми «Попередження насильства в сім'ї. Протидія булінгу». Правовий всеобуч для батьків з питань охорони дитинства, попередження жорстокості та насилля, вирішення сімейних конфліктів.	1-11	30.01.2019 29.01.2019	О.Ю.Устимчук, Н.В.Щеднова, Т.Г.Тимофєєва Класні керівники 1-11кл.
4.	Розміщення довідкової інформації щодо соціального і правового захисту постраждалих від насильства та організація  роботи «телефону довіри», аналіз інформації, отриманої  із «скриньок довіри» з метою попередження будь-якого насильства над дитиною.	1-11	Постійно	В.В.Самко
5.	Фотовиставка та виставка малюнків «В колі дружної родини», «Моя спортивна родина»	2-4	18.02.-22.02.2019	Актив ЛУР, О.В.Степаненко класні керівники 2-4 класів
6.	Книжкова виставка – огляд навчальної та довідкової літератури « Поняття про гендерну політику»	7-11	До 04.03.2019	О.І.Васильєва
7.	Інформування «Відверта розмова про дорослі проблеми гендерної політики»	8-11	19.02.2019	Н.В.Щеднова Класні керівники
8.	Поповнення класних куточків матеріалами проти насилля, бездоглядності, гендерного насилля (номери гарячих ліній).	2-11	Березень	Класні керівники, актив класу
9.	Урок-тренінг «Запобігання ескалації конфліктів, підліткові компанії»	6-А	07.02.2019	О.В. Степаненко.
10.	Тренінг «Способи протидії агресії та насиллю у підлітковому середовищі»	7-А	20.02.2019	О.В Степаненко
11.	Віктивна поведінка. Кримінальна відповідальність за злочини сексуального характеру .	8-А	11.02.2019	О.В.Степаненко .
12.	Виховна година «Жорстока поведінка: форми, види. профілактика»	5-11	19.03.2019	Класні керівники
13.	Виховна година «Насильство поруч , як його уникнути»	1-4	19.03.2019	Класні керівники
14.	Заходи з профілактики порушень соціально-психологічної адаптації учнів до гострого і хронічного стресу; виховання взаємоповаги та навчання дітей і батьків способам конструктивної взаємодії в сім’ї , «Шкільної медіації» із формування соціальних навичок у дітей.	1-11	Березень	В.В.Самко
15.	Оформлення куточку з охорони прав та законних інтересів дітей:«Права дитини», «Конвенція ООН про права дитини»	9-11	Лютий-березень	А.Г.Махинько
16.	Тренінг «Рухаємося до партнерської сім’ї. Родина – фортеця дитини»	9-А	02.02.2019	О.В.Степаненко
17.	Тематична виставка матеріалів з питань запобігання насильству в сім’ї.	7-11	Лютий-березень	О.І.Васильєва
18	Психологічна гра "Як стримувати свої почуття"	7-А	06.03.2019	В.В.Самко
19	Перегляд та обговорення відеоролика "Пам'ятай, що тільки так ти здолаєш задирак", «Сімейні відносини»	6-А	15.03.2019	В.В.Самко
20	Мозковий штурм "Якого вовка я кормлю"	8-А	13.03.2019	В.В.Самко
21	Цикл бесід з батьками та надання рекомендацій практичного психолога «Насильство у сім’ї»		Березень	В.В.Самко
22.	Залучення активу  ЛУР та батьківської громадськості до профілактичної роботи з питань попередження жорстокості та насильства в учнівському середовищі.		Лютий-березень	О.В.Степаненко
23.	Розміщення звітів про виконану роботу на шкільному сайті		Кожну п’ятницю	Н.В.Щеднова

 

«Створення ефективної моделі організації виховного процесу в школі з метою формування в учнів ціннісних орієнтирів соціально адаптованої, гармонійно розвиненої особистості»

Сучасний заклад освіти повинен намагатися якомога більше готувати випускника для сучасного життя та діяльності. Життєві компетентності повинні давати можливість випускнику сміливо зустрітися з дійсністю, зайняти своє місце в житті, бути успішним. Саме тому 28 січня у ліцеї відбулася педрада: «Створення ефективної моделі організації виховного процесу в школі з метою формування в учнів ціннісних орієнтирів соціально адаптованої, гармонійно розвиненої особистості». На якій розглядались питання: організація виховного процесу КЗ «Ліцей» з метою формування в учнів ціннісних орієнтирів особистості, формування в учнів ціннісних орієнтирів соціально адаптованої, гармонійно розвиненої особистості та нові прогресивні технології у виховному процесі- шлях до формування соціально адаптованої, гармонійно розвиненої особистості.

               

 

10 січня 2019р. відбулося засідання МО класних керівників,. На засіданні члени методичного об’єднання підвели підсумки виховної роботи у ліцеї за І семестр та визначели основні напрямки методичної та виховної роботи на ІІ семестр 2018-2019н.р. з метою створення сприятливих умов для всебічного розвитку здобувачів освіти на кожному з вікових етапів та формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі.

 

    

Новорічні свята у КЗ "Ліцей"

Про підсумки  виховної  роботиза І семестр 2018 – 2019  н. р.

Протягом І семестру 2018-2019 н. р. виховний  процес  у  закладі  відбувався згідно з Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344  «Про затвердження  Національної  стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»,  Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи».

 та  відповідно  до  Концепції  національно-патріотичного виховання  дітей  та  молоді», затвердженої наказом МОН України  від 16.06.2015р. № 641,  з  метою побудови ефективної системи виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, підготовки молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей. Педагогічний колектив КЗ «Ліцей» продовжив роботу на ІV етапі над виховним проектом освітнього закладу «Формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі.».

    У  відповідності  до  нормативно-правової  бази  класними  керівниками  складено  плани  виховної роботи, затверджені  на засіданні методичної ради (протокол №1                     від 03.09.2018р.). Слід відмітити високий рівень інформативності планів виховної роботи та належне складання соціального паспорту  в класних колективах: 3-А (кл.керівник Л.М.Біднюк), 4-А (класний керівник О.А.Медведєва);  4-Б клас (кл. керівник С.Г.Назарик); 5-Аклас (кл.керівник Л.Г.Балихіна), 9-А клас (кл. керівник Т.В.Мирошниченко); 11-А клас (кл керівник А.Г.Махинько).

       Виховна робота в І семестрі  2018-2019 навчального року була спрямована  на створення сприятливих умов для всебічного розвитку дітей на кожному з вікових етапів, їх адаптації в соціумі, формування демократичного світогляду, ціннісних орієнтирів, засвоєння морально - етичних норм, сприйняття власної індивідуальності, впевненості в собі, на усвідомленому виборі здорового способу життя , на осмислення самовизначення у виборі професії, на пропаганду духовних надбань українського народу, на виховання любові до рідної землі, мови, на формування правової культури, негативного ставлення до протиправних діянь, розвиток учнівського самоврядування, співпрацю з батьками, з закладами охорони здоров’я та громадськими організаціями.

Система виховної роботи  ліцею передбачає щотижневе планування позаурочної виховної роботи в  закладі:

• організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання учнівської молоді;
• організацію учнівського самоврядування, співпрацю з міським парламентом дітей;
• залучення обдарованої молоді до участі у  фестивалях, конкурсах, змаганнях різних рівнів;
• співпрацю з позашкільними закладами, громадськими, культурно – просвітницькими організаціями,   в проведенні позаурочної виховної роботи в  ліцеї;
• систему сімейного виховання, педагогічного всеобучу батьків та громадськості;
• контроль за організацією позаурочної виховної роботи та керівництво нею.

Відповідно до всесвітніх історичних дат, пам’ятних подій нашої держави і  міста проводились різноманітні заходи, а також святкові дійства, які стали традиційними для нашого закладу. Організовано та проведено наступні загальношкільні свята та заходи:

• свято Першого дзвоника;
• День міста;
• танцювальний конкурс «Дитинка-перлинка»;
• конкурс спортивного танцю «Життя – це рух, здоров’я та краса»;
• Посвята в ліцеїсти;
• День Святого Миколая;
• Новорічні свята.

Робота була спрямована на різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб.

У І семестрі учні  ліцею приймали участь у  міських виховних  заходах. До основних досягнень можна віднести: 

• участь у міському конкурсі «Чорнобильська палітра»
• участь у міському конкурсі «Дитинка-перлинка» (учень 4-Б класуМатяш Максим);
• участь у обласному турі фоторобіт « В об’єктиві натураліста» (Керівник Балихіна Л.Г.);
• участь у міському фестивалі спортивного танцю  «Життя – це рух, здоров’я і краса» (5-А кл.,керівник Балихіна Л.Г.),
•  участь у обласному конкурсі «Птах року» (Керівник Л.Г.Балихіна),
• участь у конкурсі юних літераторів, „Собори наших душ” (керівник Т.В.Мирошниченко)

 В  ліцеї  протягом   І семестру було організовані конкурси малюнків, стінівок, плакатів, фотовиставки:

• до 74-ї річниці вигнання нацистів з України ( керівник Степаненко О.В.);
• до міжнародного Дня Миру ( керівник Фесенко В.П.);
• до заходу «Життя – це рух, здоров’я і краса» (класні керівники 5-7-х класів);
• до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (класні керівники);
• конкурс дитячого малюнку «Наркотикам – НІ!»
• конкурс дитячого малюнку "Збройні сили очима дітей" з нагоди відзначення Дня Збройних Сил України (класні керівники)
• до Новорічних свят (класні керівники).

Оформлено стенди:

• «Олімпійський тиждень» (Актив ЛУР, керівник О.В.Степаненко),
• До Дня миру;
• до 74-ї річниці вигнання нацистів з України (актив ЛУР, керівник О.В.Степаненко)
• до Дня  вшанування жертв Голодомору в Україні (11-А клас, кл.керівник Махинько А.Г.);

• до дня Української писемності (кл. керівники Єрмолаєва М.В. та Шмагайло Т.Ф.);
• профілактика  СНІДу  у суспільстві(Актив ЛУР, керівник О.В.Степаненко);
• до Дня туризму (актив ЛУР, керівник О.В.Степаненко).
• до акції «16 днів проти насилля» (керівник Ягодка А.Г.);
• до Тижня права (керівник Махинько А.Г.);
• до Різдвяних і Новорічних свят (класні керівники 1-11 класів).

 Проведено єдині виховні тематичні  години:

•  «Життя людини – це найвища цінність»;
• «Дотримання правил пожежної безпеки в осінньо-зимовий пожежонебезпечний період» в рамках тижня знань з основ безпеки життєдіяльності співробітників Покровського МВ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області запросили провести лекцію з учнями 1-7 класів;
•  «Закон обов’язковий для всіх» зустріч ліцеїстів з працівниками поліції м. Покров до Тижня права,
• «Герої не вмирають» до Дня Гідності та Свободи
• «Біль Чорнобиля», до Дня вшанування пам'яті ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи;
•  Прийняли участь в акціях :
  • Зелений клас (учні 1-11 класів);
  •  «Для тебе, мій захисник» ( Н.В.Щеднова, класні керівники)
  • «Подаруй іграшку другу», допомога учнів волонтерів дітям з інвалідністю та особливими потребами. ( Н.В.Щеднова, класні керівники)
  • майстерня Діда Мороза (керівники Н.В.Щеднова,О.В.Степаненко,Т.В.Череп)
  • у  конкурсі на краще новорічне оформлення закладу « Покров новорічний»
  • по збору макулатури "Збережи дерево - врятуй довкілля";
  • зі збору теплих речей "З миру по нитці" для сімей, які потребують соціальної підтримки.
  •   «Допоможи солдату АТО»

  Проведені єдині  виховні години :

• Перший урок навчального  2018-2019н.р. «Україна – Європейська держава» ( 1-11 класи);
• «Бути здоровим здорово» ,
• Інформаційно-просвітницька виховна година «Твоє здоров’я – твоє майбутнє»;
•  «Не згасити вогонь пам’яті» до74-ї річниці вигнання нацистів з України ( 1-11 класи);
•  «Жнива скорботи» до Дня вшанування жерт Голодомору в Україні (1-11 класи, керівник Степаненко О.В.),
• «Шануймо мову калинову» до Дня української писемності,
• «Стоп-насильству» до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»,
• «Наша безпека у наших руках
• Інформування:«Як запобігти булінгу»; «Ми проти насилля»; «Небезпечний інтернет, смертельні квести», «Що таке милосердя», «Безпечне дитинство»
• «Біль душі під іменем Чорнобиль»,
• Виховні години присвячені року французької мови в Україні «Завітаймо до Франції»

Інтереси, потреби та творчу ініціативу учні мали змогу розвивати через роботу в  ліцейському парламенті. 

Комісіями   парламенту ЛУР було організовано та проведено:

• Щомісяця  - засідання міністерств та активу ЛУР;
• Випуск газети «SOS »;
• Загальношкільне свято  « Посвята вчителю»;

У І семестрі 2018-2019 н.р. бібліотека здійснювала свою роботу відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» та вимог навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Протягом І семестру у бібліотеці було проведено:

•          3 виховних годин  ( Психологічний гра «Байдужість  найстрашніший ворог людини»у 4-А класі, «Молодь проти СНІДУ», урок з просвіти та толерантності у 9-А класі «Міжнародний день людей з інвалідністю» та ін.);

•          Акції «Живи, книго!» та «Подаруй бібліотеці дитячу книжку».

Оформлено бібліотечні виставки:

•  «Олімпійські ігри»,
•  «Люби і знай свій рідний край!»до дня туризму,
• «Тиждень знань з БЖ – шлях до безпечного дитинства»,
• «День Свободи та гідності»,
• «Жнива скорботи» до Дня вшанування жертв голодомору,
• «Лелеченя добра» до Міжнародний день людей з інвалідністю
• «Права очима дітей» до тижня права,
• «16 днів проти насилля».

        Вже традицією стала вистава для учнів початкової школи до Дня святого Миколая. Святкове привітання ліцеїстів  «Подаруй дитині радість» підготували  О.В.Степаненко та активісти ЛУР, Святий Миколай завітав у кожен клас, навіть до учнів старшої школи.

    Учнівським самоврядуванням  були організовані та проведені новорічні вистави «Новорічна феєрія» для учнів 1-4 та 5-7 класів; та новорічна конкурсно-розважальна програма  «У новий рік казки оживають» для учнів 8-11.

      Значна увага приділялася питанням щодо пропаганди здорового способу життя, впровадження в практику роботи школи інтерактивних форм навчання для здобуття знань і формувань життєвих навичок щодо зменшення вразливості до ВІЛ – інфікування.

У період з 03 по 31 вересня 2018 р. в  освітньому закладі проводився місячник «Здорова дитина – багата країна» - формування здорового способу життя. У рамках цього місячника проводилися змагання серед учнів 1- 4 класів , 5-7 класів та 8-11 класів з футболу, волейболу, легкої атлетики та кульової стрільби (керівники Махинько В.В. та Казарін О.Л.). Також ліцеїсти приймали активну участь у міських змаганнях : І місце серед дівчат у легкоатлетичній естафеті 4х100, та І місце серед 9-х класів 8х50, зокрема ІV місце в змаганнях з футболу, ІІІ місце з легкоатлетичного кросу, І місце з баскетболу серед 9 кл.,футбол ІІ місце.

   Класними  керівниками разом з адміністрацією організовано та  проведено наступні місячники: а саме:

- вересень - «Увага! Діти на дорогах»;

 - жовтень- «Я − патріот і господар своєї землі»;

- листопад - місячник правового виховання «Я і закон», місячник національ

ного виховання «Я – родина – Україна, міський  місячник  шкільних  бібліотек. 

Також  організовано  тематичні  тижні: Оліипійський тиждень, тиждень туризму, тиждень права, Тиждень знань з БЖ – шлях до безпечного дитинства».

         Під час І семестру були організовані екскурсії:

• -у цирк до м.Кривий Ріг ( учні 2-А, 3-А, 3-Б класів кл.кер. Л.М.Біднюк, С.Г.Назарик, О.А.Медведева),
• -до м. Нікополь (учні 1-А класу кл.кер. Л.Й.Барабаш),
• -до м Запоріжжя (учні 2-4 класів кл.кер. М.А.Сеферова,Л.М.Біднюк, С.Г.Назарик, О.А.Медведева),
• -до міської Служби зайнятості ( учні 11-А класу, кер. Л.В.Фесенко);
• -до міської пожежної частини ( 10-А клас, кер. Т.В.Череп, О.В.Степаненко)
• відвідування міської дитячої бібліотеки до Дня писемності ( учні 9-А,11-А керівник Т.В.Мирошниченко та А.Г.Махинько та учні 1-4-х класів),
• -до парку імені Б.Мозолевського (1-4, 5-7 класи та класні керівники),
• Екскурсії також заплановані і на зимові канікули ( згідно плану).

         Систематично  проводяться  рейди,   перевірки, засідання комісій та Ради  ЛУР. Учнівським самоврядуванням проводився   контроль за відвідуванням учнями навчальних занять, з метою виявлення учнів, що без поважних причин мають пропуски.

Систематично проводяться  рейди:

• «Перерва»;

• «Урок»;     

• «Зелений клас», активну участь приймали 4-А, 4-Б, 5-А, 8-А, 11-А класи;

• День спортивної форми,

• «Класний куточок», переможцем став 9-А клас, кл. керівник Мирошниченко Т.В. та 3-А класний керівник Л.М.Біднюк.

Учнівське самоврядування планує розширювати функції самоврядування в різних сферах діяльності, будувати взаємини між органами самоврядування, учнівським та педагогічним колективом  на ідеях педагогіки співробітництва.

Актуальними для закладу та педагогічного колективу залишаються питання захисту прав учнів пільгових категорій.

 Класні керівники 1-11-х класів на початку вересня склали соціальні паспорти  класів, у яких були  зазначені категорії дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічних працівників, а саме:

• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• дітей із малозабезпечених сімей;

• дітей – чорнобильців;

• діти з сімей, які опинились у складних життєвих обставинах;
• діти-інваліди;

• дітей із сімей, які  опинились у скрутному матеріальному становищі;

• дітей, батьки яких проходили службу в АТО;

• дітей батьків-переселенців з території Донецької та Луганської областей.

Протягом І семестру здійснено:

• Виявлення дітей пільгового контингенту.

• Створення соціального паспорту закладу.

• Залучення до гурткової роботи дітей пільгових категорій.

• Організація безкоштовного харчування дітей пільгових категорій.

• Організація консультаційної допомоги батькам дітей пільгового контингенту;

• Залучення учнів пільгового контингенту до роботи в органах шкільного         самоврядування;

• Надання матеріальної допомоги дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-напівсиротам

• Участь дітей пільгових категорій у Новорічних та Різдвяних святах.

Діти цих категорій знаходяться під постійним контролем з боку класних керівників та адміністрації ліцею.

Систематично ведеться обстеження  житлово-побутових умов сімей, де виховуються діти  зазначених категорій. Протягом І семестру 2018-2019н.р. звільнено  від  оплати  за  харчування    33 дитини  зазначених  категорій.

  Постійно аналізується стан охоплення  харчуванням  учнів  закладу, про що свідчить надана таблиця:

Клас	Класний  керівник	Всього у класі	Всього охоплено гарячим харчуванням дітей	% охоплення харчуванням
5-А	Балихіна Л.Г.	32	40	125%
6-А	Фабіянчик  Т.Й.	34	34	100%
7-А	Єрмолаєва М.В.	30	22	73%
8-А	Шмагайло Т.Ф.	28	22	78%
9-А	Мирошниченко Т. В.	32	37	116%
10-А	Петренко Л.Й.	30	17	57%
11-А	Махинько А. Г.	27	16	59%

        У ліцеї розроблено систему роботи з профілактики правопорушень. Створено раду профілактики, до складу якої включено представників учительського колективу.. Так, 14.11.2018 р.  засідання  відбулось  в  присутності лейтенанта поліції Кучеренко В.В.  . Системно проводиться  діагностично-профілактична робота  з дітьми, які  потребують  особливої  психолого-педагогічної  уваги.

  Поряд з позитивними моментами у виховній роботі закладу  є й недоліки:

•        потребує покращення якість  чергування учнів по школі;

•        не в повному обсязі працював шкільний прес-центр;

•        потребують удосконалення методи та форми роботи шкільного парламенту;

•        класним керівникам при підготовці та проведенні класних годин та позакласних виховних заходів необхідно впроваджувати  інноваційні педагогічні технології (ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, дискусії, роботу в малих група тощо).

Святкові заходи у КЗ «ЛІцей»
Ранкове вітання  «Миколая всі чекають...» для 1-4 кл., 5-11кл , за бажанням   Новорічна казка-свято «Новорічна феєрія» для учнів 5-7 класів     Новорічна казка-свято «Новорічна феєрія» для учнів 1-4-х класів     Конкурсно-розважальна програма  «У Новий рік казки оживають»» для учнів  8-11-х класів	19.12.18 810-1015   27.12.18. 1400   26.12.18. 1230     28.12.17. 1600

1. Стан формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я,  оволодіння основами здорового  способу життя, життєвими навичками  безпечної поведінки

   у КЗ «Ліцей» за І семестр 2018-2019 навчального року

    

    

   Згідно річного плану закладу на 2018-2019 навчальний рік, з метою формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя учнівської молоді КЗ «Ліцей» проведено тематичне вивчення «Стан формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної поведінки».

   Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного, психологічного, духовного та соціального здоров’я є одним із пріоритетних завдань закладу на 2018-2019 навчальний рік.

   Аналіз результатів  тематичного вивчення свідчить про те, що класні керівники 1-11 класів володіють основними нормативними документами, методичними рекомендаціями щодо формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя учнів.

   У ході  тематичної перевірки відвідано й проаналізовано виховні заходи , години спілкування та інформування. На високому науково-методичному рівні проводять  виховні заходи по формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я класні керівники: О.А.Медведева (4-А клас), Л.М.Біднюк (3-А клас), С.Г.Назарик (4-Б клас), Л.Г.Балихіна (5-А клас), Т.В.Мирошниченко (9-А клас), А.Г.Махинько (11-А клас).

   Основними напрямками роботи у КЗ «Ліцей» є:

   •          виховати особистість, яка здатна впродовж життя підтримувати своє здоров’я на максимально високому рівні і завдяки цьому реалізувати свої внутрішні можливості;

   •          допомогти учням у формуванні життєвої компетенції «Я – здорова людина»;

   •          сформувати переконання в необхідності турбуватися про здоров’я своє та здоров’я навколишніх;

   •          дати учням знання про здоров’я людини, способи його збереження, зміцнення та відновлення;

   •          створити в школі відповідні умови для оволодіння вміннями і навичками здорового способу життя .

   Протягом І семестру 2018-2019 навчального року  виховна робота класних керівників 1-11класів  була спрямована на розвиток навичок здорового способу життя серед здобувачів освіти, профілактику як фізичного, так і духовного здоров’я. Заходи, що проводилися, були чітко сплановані, продумані, організовані на високому рівні, носили різноплановий характер, враховуючи вікові особливості дітей. В основі кожного  лежали сучасні активні та інтерактивні виховні технології.

   У закладі були проведені заходи, направлені на формування  у здобувачів освівти свідомого ставлення до свого життя і здоров’я:

   ·         виховні години «Життя  - найвища цінність», «Здорова дитина – багата країна»,  «Безпека життєдіяльності – шлях до безпечного життя»,  «Стоп насильству!», «Безпечне дитинство»;

   ·                     інформування «Безпечна дорога до школи», «Правила безпеки життєдіяльності школяра», «Пожежна безпека», «Шкідливі звички», «Правила безпеки життєдіяльності на осінніх канікулах»,  «Правила безпечної поведінки під  час ускладнення  погодних умов та з метою усунення небезпеки учнів  пов’язаних з обледенінням дахів та ожеледицею»;

   ·                    тиждень присвяченого Дню фізкультурника,

   ·                    заходи до Дня туризму,

   ·                    «Козацькі розваги», присвячені Дню міста,

   ·                    військово- спортивні змагання серед учнів 11-А класу, присвячені Дню Зброєних сил України,

   ·                    спортивні змагання серед учнів (крос та естафети, баскетбол, теніс, стрітбол та інші),

   ·         заходи до Міжнародний день людей з інвалідністю;

   ·         написання диктантів «Твоє майбутнє – у твоїх руках», «Яка твоя точка зору про куріння, наркотики, СНІД?»,

   ·         диспут для учнів  9-А класу «Чи є адміністративним вчинком куріння у шкільному приміщенні та пропуски уроків без поважних причин»;

   ·         бесіди про основні засоби захисту дітей від гострих респіраторних та інфекційних захворювань, про заходи профілактики  ГРВІ та туберкульозу для учнів 2-4 класів, які провела  медична сестра закладу Вовк Н.О.,

   ·         бесіди з попередження дорожнього травматизму, протипожежної безпеки, з попередження нещасних випадків (записи у журналах),

   ·         практичний психолог провела анкетування учнів з метою спрямування сил педагогічного, батьківського колективів та громадськості на досягнення максимального позитивного результату у формування в учнів свідомого ставлення до свого життя;

   ·          класні керівники та вихователі ГПД надають можливість випробувати й проявити себе в різних формах активного відпочинку: екскурсії, походи, турніри, змагання, ігри на свіжому повітрі;

   ·         фестиваль спортивного танцю «Життя – це рух здоров’я та краса» для учнів 5-8 класів,

   ·         проводяться рейди членами наркопосту разом із членами учнівського самоврядування під час перерв „Кинь цигарку!”,

   ·          акція «Молодь обирає здоров’я» для учнів 5-11класів,

   ·         Заходи до Дня боротьби зі СНІДОм,

   ·         робота з дітьми із неблагополучних сімей шляхом бесід із батьками, відвідуванням на дому.

   ·         конкурс малюнків  «Наркотикам – ні!» для учнів 5-11класів.

   ·         оформлення стендів: «Молодь за здоровий спосіб життя», «Збалансоване харчування», «Наркотикам скажемо – НІ!», «Правила поведінки взимку» та інші.

    

    

    

2. Засідання ШМО класних керівників "Формування системи духовно-морального виховання" 21.11.2018р.

Арістотель писав: «Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину»Завдання вчителя – створювати всією системою засобів виховного впливу такі моральні відносини, при яких би дитина переживала задоволення від того, що вона своїми вчинками, своєю поведінкою приносить радість людям, творить добро для них. Це – азбука морального виховання"

Теоретико-методологічні основи морального виховання глибоко і всебічно розкриті у Законі «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», в національній програмі «Діти Україні», «Концепції Нової української школи», «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Концепції позашкільної освіти та виховання, Національній доктрині розвитку освіти «України в XXI столітті», Державній національній програмі «Освіта України XXI століття». В «Концепції Нової української школи» визначено, що Нова українська школа має розвивати у дітей «читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими»

1. Духовно-моральне виховання спрямоване на прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей, до порушення норм і правил культурної поведінки.

   Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально – емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формуються її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей.

   Система морального виховання спрямована на формування  цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

   Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шанобливе ставлення до батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

    

               Все вищезгадане тісно переплітається з основною виховною темою нашої розмови «Формування системи духовно-морального виховання учнів». Які разом з сімейними цінностями (моральними основами життя сім’ї), громадянськими цінностями (права і свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону та ін.) та національними цінностями, що включають в себе такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам’ять, тощо) складають собою систему моральних цінностей у загальній концепції морального виховання. 

2.  Загальнолюдські цінності:

   • доброта,
   • правда,
   • любов,
   • чесність,
   • гідність,
   • краса,
   • мудрість,
   • справедливість

    

   Національні цінності:

    

   • патріотизм,

    

   • почуття національної гідності,

    

    

   • історична пам’ять тощо.

    

   
   
    
   
   

   Громадянські цінності:

    

                 

       

    

    

    

   Сімейні цінності:

    

    

    

    

    

    

    

   • права і свободи людини,
   • обов'язки перед іншими людьми,
   • ідеї соціальної гармонії,
   • поваги до закону тощо.,
   • моральні основи життя сім’ї,
   • стосунки поколінь,
   • закони подружньої вірності,
   • піклування про дітей,
   • пам’ять про предків та ін.

   • Нині, коли в Україні обрано курс на побудову гуманного демократичного суспільства, що передбачає культ Людини і Народу, гуманні й демократичні відносини між людьми в усіх сферах життя, питання морального виховання виходять на одне з перших місць у системі виховання. Пріоритетними напрямками реформування виховання в нашому суспільстві є:

      

     утвердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей;

      

     прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, які населяють Україну;

      

     виховання духовної культури особистості; створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

      

     формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю

      

     Моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності

      

     Процес морального виховання ґрунтується на певних принципах:

      

     -Цілеспрямованість виховання;

      

     -обов’язковий зв'язок виховання з життям;

      

     -єдність свідомості та поведінки у вихованні.;

      

     -виховання в праці;

      

     -виховання особистості в колективі;

      

     -поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього;

      

     -індивідуальний підхід до учнів у вихованні;

      

     -принцип системності, послідовності й наступності у вихованні;

      

     -єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості

      

     Патріотичні почуття зміцнює морально-патріотичне виховання, покликане виробляти глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил. З цією метою у ліцеї  проводяться:

      

     єдині класні години до річниці визволення Дніпропетровщини від фашистських загарбників;

      

     виховні заходи з тематики Чорнобильської трагедії;

      

     інформаційні години до Дня Партизанської слави (22 вересня);

      

     спортивне свято, приурочене до Дня Захисника Вітчизни, козацькі забави;

      

     класні години «Гортаючи сторінки НЕЗАЛЕЖНОСТІ»;

      

     тематичні заходи по шануванню героїв Небесної Сотні та Революції Гідності;

      

     зустрічі з волонтерами та воїнами АТО, перегляди фільмів про події, які відбуваються на Сході

      

     Вся система методів морального виховання, які застосовуються у старших класах школи (бесіди, лекції диспути, громадська діяльність та ін), має бути спрямована на розвиток самосвідомості учнів, на самовиховання і самовдосконалення.

      

      У розвитку моральності важливе місце належить національній свідомості дитини (і зрілої людини). О. Вишневський виділяє щонайменше три етапи, які накладають на цю свідомість помітний відбиток, збагачують її зміст.

                              

     Перший етап (етнічне самоусвідомлення) - першооснова, коріння патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з маминої колискової, з бабусиної казки, з участі у народних звичаях та обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості.

      

     Другий етап (національно-політичне самоусвідомлення) - припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації. До найважливіших моментів цього етапу національного виховання належать відновлення історичної пам'яті та формування почуття національної гідності.

      

     Третій етап (громадсько-державне самоусвідомлення) - передбачає формування правильного розуміння понять патріотизму й націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності

      

     Після здобуття Україною незалежності в життя і побут народу входять такі знаменні свята й урочистості, як День Незалежності України (24 серпня), День Конституції України (28 червня), День захисника України (14 жовтня), День Гідності та Свободи (21 листопада), День пам’яті жертв голодомору (25 листопада), День Соборності України (22 січня), День Героїв Небесної Сотні (20 лютого), Свято Козацької Слави (2-5 серпня) та ін. Народний календар поповнюється загальнонаціональними святами: День Знань, День Матері, День Батька, День Родини. Є в народному календарі дати, пов'язані з релігійними святами: День Андрія, День Миколи, Щедрий Вечір, Святвечір, Різдво, Водохреща, Стрітення, Великдень, Івана Купала, Покрови Матері Божої тощо.

      

     Складова народного календаря - родинний календар, який охоплює важливі дати, віхи життя сім'ї, кожного її члена (дні народження членів сім'ї, ювілеї весілля батька і матері, бабусі й дідуся).

     Моральність учня формується і під час навчального процесу, а саме на уроках:

     Основи здоров’я;

     Я і Україна;

     Українська мова;

     Українська література;

     Правознавство;

     Історія.

     Система моральних цінностей в українців сформувалася здавна, у сім’ї, родині, під впливом національної ментальності, природного демократизму, звичаїв та традицій. На їх основі впродовж віків у нашого народу культивувалися гуманізм і любов до рідної землі, патріотизм і громадянський обов’язок, волелюбність і самовідданість, високе людське сумління, шанобливе ставлення до батьків. Пошук шляхів до цілісного, гармонійного світу та людського буття не може не зачіпати проблем освіти й виховання. 

   • В результаті дослідження рівня вихованості учнів ліцею маємо наступні результати:

     Максимальна кількість балів – 5.

     Назва	Найчастіше учні відповідали
     Допитливість (4,3 бали)	Прагнуть одержувати хороші оцінки
     Старанність (ставлення до навчання) (3,5 балів)	Вважають себе самостійними; допомагають іншим і самі звертаються за допомогою
     Працьовитість (3,8 балів)	Виконують правила роботи
     Я і природа (3,9 балів)	Бережуть природу
     Я і школа (4,7 балів)	Виконують правила роботи
     Прекрасне в своєму житті (4,2 балів)	Дотримуються культури поведінки
     Ставлення до самого себе (3,8 балів)	Піклуються про здоров'я

      

      

      

     Шануймо кожну мить – вона безцінна, уміймо нею дорожить, даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння

   • Рішення засідання ШМО класних керівників

     «Формування системи  духовно-морального

      виховання учнів КЗ «Ліцей»

      

     І. З метою продовження  роботи педколективу КЗ « Ліцей» щодо впровадження системи  духовно-морального  виховання учнів КЗ «Ліцей».

     Заступнику директора з НВР Н.В.Щедновій :

     Протягом навчального року

     Постійно

     .

     Постійно

     Протягом 2018-2019 н.р.

              1.6.Систематично висвітлювати на сайті закладу напрацювання педагогів, органів      учнівського самоврядування із питань духовно-морального виховання учнів

     Протягом 2018-2019 н.р.

     Протягом  2018-2019 н.р.

      Постійно

     2.4. Урізноманітнити  форми  роботи з  морально-духовного  виховання учнів та  відобразити в планах роботи. Матеріали перспективного педагогічного досвіду з питань впровадження інноваційних виховних технологій  збирати в «Кейсі  інновацій».

     Протягом навчального року

             2.5 Презентувати кращі наробки класних керівників  по розвитку духовно-морального виховання учнів КЗ «Ліцей».

     Згідно річного плану закладу

      

     3.1 Створювати умови для діяльності органів учнівського самоврядування на  принципах добровільності, самостійності, реальних повноважень, що сприятиме розвитку особистісного потенціалу дитини, формуванню її духовно-моральних якостей, ініціативності, активної громадської позиції.

     Постійно

     3.2 Забезпечувати використання сучасних форм учнівської діяльності, інноваційні підходи (проектну діяльність, благодійні акції, волонтерську та просвітницьку діяльність), залучати до роботи в учнівських проектах.

     Постійно

     5.Вчителям-предметникам:

                    5.1  Використовувати під час навчально-виховного процесу творчі вправи, нестандартні завдання,  іноваційні  технології для розвитку духовно-моральних цінностей у зростаючого покоління КЗ «Ліцей» .

     Постійно

     5.2.Посилити інформаційно-пропагандистську роботу серед батьків, учнів щодо духовно-морального виховання. Надавати методичну допомогу батькам з формування і розвитку в дітей позитивного ціннісного ставлення до суспільства, держави, народу.

     Постійно

     5.3.Активізувати форми роботи з духовно-морального виховання школярів (пошукова робота , тематичні заходи, пов’язані зі знаменними та пам’ятники датами).

     5.5.Продовжити роботу щодо створення умов для розвитку творчої особистості учнів КЗ «Ліцей».  

     Постійно

          6.   Класним керівникам КЗ «Ліцей»:

       6.1.  Спрямувати роботу на координацію спільної діяльності навчального закладу, сім’ї та громадськості й використовувати у своїй роботі нові форми виховної роботи.

     Протягом навчального року.

         6.2.   Систематично працювати над запровадженням нових форм і методів у структуру виховної роботи  класу з метою розвитку духовно-моральних цінностей у зростаючого покоління КЗ «Ліцей».

     Протягом навчального року.

               6.3.  Формувати духовний світ учнів, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські моральні орієнтири шляхом використання сучасних прогресивних технологій  виховання.

     Протягом  навчального року.

            6.4.        Продовжити  співпрацю з батьківською громадскістю  по розвитку духовно-моальний цінностей, національної самосвідомості та громадянської активності та участі батьків в житті класного колективу.

     Протягом навчального року.

      

     7.Практичному психологу КЗ «Ліцей» А.Г.Ягодці:

     7.1.Здійснювати психолого-педагогічну діагностику інтелектуального розвитку, моральної та духовної вихованості учнів і коригування відповідно до результатів аналізу організації виховного процесу.

     Протягом навчального року.

      7.2. Надавати рекомендації класним керівникам,  щодоформування  духовно-моральної особистості в учнів КЗ «Ліцей»

                                                                                                                Протягом навчального року

      7.3.     Продовжувати проводити діагностичне вивчення особистісних творчих можливостей учнів.

                                                                                                                Протягом навчального року 

     1. Продовжити роботу по активізації та  підвищенню методологічної культури класних керівників, шляхом проведення методичних семінарів, тренінгів.
     2. Створити умови для максимально ефективного розвитку духовного-морально виховання зростаючого покоління.
     3. Впроваджувати в систему позаурочної виховної діяльності інноваційні форми і методи, які забезпечують ефективність морального виховання учнів.
     4. Проводити індивідуальні консультації для класних керівників та вчителів щодо розвитку моральних цінностей зростаючого покоління.
     5. Постійно поповнювати   банк даних педагогів «Творча спадщина ліцею»…..
     2. Керівнику ШМО класних керівників , Т.Ф.Шмагайло:
        1. Обговорювати інноваційні технології, нові підходи у виховній роботі на засіданнях методичного об’єднання та сприяти їх впровадженню  у практичній діяльності щодо розвитку духовно-морального  виховання учнів КЗ «Ліцей».
     3. Надавати методичну допомогу молодим та малодосвідченим класним керівникам щодо впровадження інноваційних технологій для розвитку духовно-морального  виховання учнів КЗ «Ліцей»
     3. Педагогу-організатору О.В.Степаненко:

3.                   

4. План заходів

   по попередженню насильства в сім’ї над дітьми,

   що навчаються в КЗ «Ліцей»

   №	Назва заходу	Дата проведення	Відповідальний
   	Довести до відома всіх класних керівників наказ МОН України 19.08.2014  № 564/836/945/577 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2014 р. за № 1105/25882 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»	жовтень	Н.В.Щеднова
   	Забезпечити неухильне виконання педагогічними працівниками школи Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства» законодавств України в галузі освіти в частині збереження фізичного , духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини.	протягом року	Л.В.Фесенко, Н.В.Щеднова
   	З’ясувати умови проживання та виховання дітей в родинах з метою виявлення не благодійних сімей та недопущення фізичного, психічного, сексуального і економічного насильства над дітьми.	Вересень-жовтень, Січень-лютий	Класні керівники
   	В разі виявлені фактів насильства над дітьми негайно надавати інформації відповідним правоохоронним органам	Постійно	Л.В.Фесенко, Н.В.Щеднова
   	Розробити та провести цикл заходів щодо вивчення та популяризації серед учнів та батьків конвенції ООН про права дитини	Листопад	А.Г.Махинько
   	Забезпечити систематичне оновлення банку даних сімей, де існують випадки вчинення насильства в сім’ї або виникає реальна загроза його вчинення	Постійно	Н.В.Щеднова, Класні керівники 1-11кл
   	Пропагувати під час освітнього процесу формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді, запровадження високої педагогічної культури, толерантного ставлення до дітей	Постійно	Педагогічний колектив
   	Проводити соціально-психологічні дослідження серед учнів закладу з метою вивчення проблем підліткового насильства та розробити рекомендації для попередження фактів психологічного розладу, агресивності та жорстокості серед неповнолітніх	Протягом року	А.Г.Ягодка
   	Проводити лекційно-просвітницькі заходи в навчальному закладі з питань підготовки молоді до сімейного життя, планування сім’ї та попередження насильства в сім’ї.	Постійно	О.В.Степаненко, А.Г.Махинько
   	Організовувати і проводити просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї	Постійно	Класні керівники 1-11кл
   	При необхідності надавати постраждалим від насильства в сім’ї юридичні, психологічні, соціально-педагогічні, інформаційні послуги	Постійно	Н.В.Щеднова
   	Із метою привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем щодо подолання насильства в сім’ї, торгівлі людьми та будь-яких проявів гендерної дискримінації проводити культурно-мистецькі акції до Дня матері, родинних свят.	Постійно	Н.В.Щеднова, О.В.Степаненко, Класні керівники 1-11кл
   	Розробляти та розповсюджувати інформаційні матеріали з питань рівних прав  та можливостей чоловіків та жінок, попередження насильства в сім’ї та запобігання торгівлі людьми	Постійно	Н.В.Щеднова, А.Г.Ягодка
   	Провести батьківські збори«Взаємодія сім’ї і школи – запорука успішного навчання і виховання. Єдині вимоги у вихованні» , на яких розглянути питання насильства у родині	24.10.2018 25.10.2018	Класні керівники 1-11кл.
   	Провести виховну годинуз питань попередження домашнього насильства «Стоп насильству»	25.10.2018	Класні керівники 1-11кл.
   	Проводити індивідуальну роботу в класах КЗ «Ліцей»з особами «групи ризику» з питань попередження насильства в сім’ї	Постійно	Н.В.Щеднова, А.Г.Ягодка, Класні керівники
   	Забезпечити раннє виявлення сімей, в яких може виникнути реальна загроза вчинення насильства в сім’ї	Постійно	Н.В.Щеднова, А.Г.Ягодка, Класні керівники
   	Провести з учнями бесіди, круглі столи на тему: «Що робити, коли тебе ображають дорослі»; «Насильство в сім’ї та як його уникнути»	Листопад	А.Г.Ягодка, Класні керівники 1-11кл.
   	Поновити класні куточки «Життя без насильства»	жовтень	Класні керівники 1-11кл.
   	Оформити бібліотечну виставку «Як зупинити насильство»	До 26.10.2018	А.Г.Ягодка
   	Популяризувати заходи з питань  сім’ї, родинного виховання на сайті закладу	Постійно	Н.В.Щеднова, О.В.Степаненко, А.Г.Ягодка

    

   ПОРЯДОК 
   розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення

   I. Загальні положення

   1. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів.

   Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного, сексуального, економічного та психологічного насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з нею, залучення до найгірших форм дитячої праці, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, а також вживає необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які стали свідками у кримінальному провадженні.

   2. Цей Порядок розроблено з метою впровадження ефективного механізму взаємодії служб у справах дітей, закладів соціального захисту дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органів внутрішніх справ, закладів освіти, закладів охорони здоров’я (далі - суб’єкти).

   3. Цей Порядок розроблено відповідно до Конвенції про права дитини, Конвенції Міжнародної організації праці „Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці”, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Сімейного, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України „Про Загальнодержавну програму „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”, „Про охорону дитинства”, „Про попередження насильства в сім’ї”, „Про міліцію”, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, „Про захист суспільної моралі” та інших нормативно-правових актів з питань захисту прав дітей.

   4. У цьому Порядку нижченаведені терміни вживаються у таких значеннях:

   жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною в сім’ї або поза нею, у тому числі: втягнення дитини в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства; примушування дітей до участі у створенні творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм або інших предметів порнографічного характеру; ситуації, за яких дитина стала свідком кримінального правопорушення, внаслідок чого існує загроза її життю або здоров’ю; статеві зносини та розпусні дії з дитиною з використанням: примусу, сили, погрози, довіри, авторитету чи впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної неспроможності або залежного середовища, у тому числі в сім'ї; будь-які незаконні угоди щодо дитини, зокрема: вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини;

   забезпечення найкращих інтересів дитини - комплекс заходів, спрямованих на захист прав та забезпечення повноцінного життя, виховання і розвитку дитини.

   II. Порядок подання та реєстрації звернень та повідомлень

   1. Звернення про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу їх вчинення можуть подаватися до будь-якого суб’єкта, визначеного у пункті 2 розділу I цього Порядку, в усній або письмовій формі за місцем проживання (перебування) дитини самою дитиною, батьками, одним із батьків дитини або особою/особами, які їх замінюють, будь-якими фізичними та юридичними особами.

   Повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення оформлюється суб’єктами, яким стало відомо про зазначені факти при виконанні своїх функціональних обов’язків, письмово та надсилається до служби у справах дітей і органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини.

   2. Усі звернення та повідомлення з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози щодо його вчинення реєструються суб’єктами, до яких надійшла інформація, у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення та протягом однієї доби направляються до служби у справах дітей і органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини.

   III. Розгляд звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення

   1. Координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або загрози його вчинення є служба у справах дітей.

   Якщо у зверненні (повідомленні) вбачається ознака кримінального правопорушення чи загроза щодо його вчинення, інформація терміново після її отримання передається органу внутрішніх справ для вжиття відповідних заходів.

   У разі необхідності суб’єкти організовують надання невідкладної медичної (викликають швидку допомогу), психологічної та інших видів допомоги дитині, яка постраждала від жорстокого поводження.

   Усі суб’єкти в межах компетенції долучаються до вжиття невідкладних заходів з ліквідації наслідків жорстокого поводження з дитиною або загрози його вчинення.

   У разі загрози вчинення жорстокого поводження з дитиною суб’єкти забезпечують ужиття необхідних заходів щодо її усунення.

   2. Служби у справах дітей:

   здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

   ведуть облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з жорстоким поводженням з ними або загрозою щодо його вчинення;

   координують діяльність суб’єктів при вирішенні питань соціального захисту дітей, які постраждали від жорстокого поводження;

   забезпечують надання необхідної допомоги дитині, яка постраждала від жорстокого поводження, у взаємодії з іншими суб’єктами та з урахуванням найкращих інтересів дитини;

   направляють дитину до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання дитині необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування в стаціонарі, та документування фактів жорстокого поводження з нею;

   у разі необхідності представляють (у тому числі в судах) інтереси дітей, які постраждали від жорстокого поводження або стосовно яких існує загроза його вчинення.

   3. Органи внутрішніх справ:

   здійснюють прийняття інформації про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу щодо їх вчинення цілодобово. Заяви та повідомлення зобов’язані приймати всі працівники органів внутрішніх справ;

   у разі неможливості подання письмової заяви працівник органу внутрішніх справ повинен скласти протокол усної заяви або рапорт про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення), у якому зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові постраждалої дитини, інформація про

   особу, яка жорстоко поводилася з дитиною чи реально мала такий намір, час і місце випадку, інші необхідні обставини;

   при отриманні інформації про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення) працівник органу внутрішніх справ уживає заходів щодо її внесення до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;

   усі заяви, повідомлення, протоколи усної заяви, рапорти про факти жорстокого поводження з дітьми (загрозу його вчинення) розглядає керівництво органу внутрішніх справ та надає письмові резолюції працівникам уповноваженого підрозділу органу внутрішніх справ щодо необхідних заходів для подальшого прийняття рішення згідно із законодавством;

   після отримання заяви, повідомлення, складання протоколу усної заяви або рапорту про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу його вчинення) працівник органу внутрішніх справ за наявності ознак кримінального правопорушення доповідає про це начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу внутрішніх справ;

   за результатами розгляду звернення, повідомлення про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу щодо його вчинення) працівники уповноваженого підрозділу органу внутрішніх справ зобов’язані поінформувати батьків дитини або осіб, які їх замінюють (якщо не вони є винуватцями жорстокого поводження з дитиною або загрози його вчинення), службу у справах дітей та у разі потреби органи прокуратури та суд.

   4. Заклади освіти:

   здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

   терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;

   у межах компетенції вживають заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;

   організовують роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження;

   проводять роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми.

   5. Заклади охорони здоров’я:

   здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

   терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ за місцезнаходженням закладу охорони здоров’я про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;

   цілодобово здійснюють прийняття дітей, які постраждали від жорстокого поводження, надають їм необхідну медичну, психологічну (за наявності в закладі охорони здоров’я психолога) допомогу та документують факти жорстокого поводження з дітьми;

   при обстеженні дитини медичні працівники звертають увагу на ушкодження, що могли виникнути внаслідок жорстокого поводження з нею, повідомляють про це лікаря, який надає дитині первинну медичну допомогу, забезпечують подання інформації до служби у справах дітей та органу внутрішніх справ;

   проводять лікування дітей, які постраждали від жорстокого поводження, та надають психологічну допомогу (за наявності в закладі охорони здоров’я психолога).

   6. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:

   здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

   терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення;

   здійснюють екстрене втручання, надають необхідні соціальні послуги дітям, які постраждали від жорстокого поводження або стосовно яких існує загроза його вчинення, та забезпечують соціальний супровід сімей, у яких проживають такі діти;

   направляють у разі потреби сім’ї (або одного з членів сім’ї) з дитиною, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення, до центру соціально-психологічної допомоги.

5. 18 ЖОВТНЯ  - ЄВОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИЄвропейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований   18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.  Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особиІснує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу.

6. За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.  

   Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.

   Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, та, відповідно до своїх повноважень, здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади, проводить інформаційно – просвітницькій акції, забезпечує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та надання допомоги таким особам.

   Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того щоб протидіяти цьому явищу необхідно чітко розуміти його основні елементи.

   Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?

            По-перше, що слід зазначити, торгівля людьми не тотожна проституції. Ці два явища часто поєднані у публічному дискурсі з тієї простої причини, що більшість поширених сценаріїв торгівлі людьми в Європі належить саме до випадків торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, продажу жінок за кордон з метою розпусти, використання в порнобізнесі і т.д.

            Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах. Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.

   У 1902 році в Парижі було проведено Дипломатичну Конференцію, на якій були ініційована низка міжнародних угод про співробітництво у цій галузі, а саме:

   1)      Міжнародний договір від 18 травня 1904 року про боротьбу із торгівлею білими рабинями зі змінами, внесеними в нього Протоколом, затвердженим Генеральною Асамблеєю ООН 3 грудня 1948 року;

   2)      Міжнародна Конвенція від 4 травня 1910 року про боротьбу із торгівлею білими рабинями зі змінами, внесеними в неї вищезгаданим Протоколом;

   3)      Міжнародна Конвенція від 30 вересня 1921 року про боротьбу із торгівлею жінками та дітьми зі змінами, внесеними в неї Протоколом, прийнятим Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1947 року;

   4)      Міжнародна Конвенція від 11 жовтня 1933 р. про боротьбу із торгівлею повнолітніми жінками зі змінами, внесеними в неї вищенаведеним Протоколом.

   Правонаступницею згаданих міжнародних документів та проекту Ліги Націй, підготовленого у 1937 році, є Конвенція про боротьбу із торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 року (надалі – Конвенція). Цей документ залишається чинним і до теперішнього часу. Він переважно спрямований на протидію звідництву та експлуатації проституції. Так, згідно зі статтями 1-4 Конвенції країни-учасниці зобов’язуються піддавати покаранню кожного, хто: 1) для задоволення похоті іншої особи зводить, схиляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть із її згоди; 2) для задоволення похоті іншої особи експлуатує проституцію іншої особи, навіть із її згоди; 3) утримує будинок розпусти або керує ним, або свідомо фінансує чи бере участь у його фінансуванні; 4) здає в оренду або орендує будівлю чи інше місце навмисно для їх використання з метою проституції третіми особами; 5) готується до вчинення зазначених вище дій чи робить замах на їх вчинення; 6) навмисно бере участь у зазначених діях. Згідно зі статтею 18 Конвенції "сторони у цій Конвенції зобов'язуються - відповідно до умов, установлених їх власними законами - збирати відомості про всіх іноземців, які займаються проституцією, з метою встановлення їх особи і соціального стану, а також з метою виявлення осіб, які спонукали їх залишити свою державу".

   Крім репресивних заходів, Конвенцією передбачаються заходи, спрямовані на захист жертв торгівлі людьми. Стаття 19 зобов'язує учасників Конвенції надавати допомогу та підтримку таким особам та закріплює механізм повернення до своєї країни проданих за кордон осіб.

   Наступним міжнародним документом цього напряму була Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. Цей документ, насамперед, спрямований на захист прав жінок у політичній, економічній, соціальній та приватній сферах. Відповідно до ст. 6 цієї Конвенції країни-учасниці зобов’язались приймати всі необхідні заходи для протидії торгівлі жінками та експлуатації проституції жінок. Положення цієї Конвенції було розкрито у Декларації про викорінення насильства щодо жінок. Визнання цим документом того факту, що акт торгівлі жінками може вчинюватись з іншою, крім сексуальної експлуатації, метою, було кроком до ширшого розуміння торгівлі людьми.

   Відомою у боротьбі з торгівлею людьми серед останніх міжнародних документів стала Гаазька Міністерська Декларація європейських рекомендацій щодо ефективних заходів з попередження та боротьби із торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації 1997 року. У цій Декларації запропоновано цілий комплекс заходів у рамках Європи, Європейського Союзу, країн-кандидатів у члени співтовариства. Торгівля жінками у цьому документі визначається як “будь-які дії, спрямовані на легальне або нелегальне ввезення, провезення, перебування або вивезення з території країни жінок з метою їх прибуткової сексуальної експлуатації, з використанням примушування, зокрема насильства, погроз або обману, зловживання службовим становищем, або іншого тиску, в наслідок якого особа не має ніякого реального та задовільного вибору як тільки скоритися цьому тиску або вчиненим протиправним діям.

    Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:

    

   Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусову консумацію та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш латентних та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.  

   Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми  і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.

   Для розуміння різниці між торгівлею людьми і рабством слід звернутись до міжнародного законодавства і зрозуміти суть терміну «рабство». Чинними на сьогодні є декілька міжнародних документів, що забороняють рабство та работоргівлю та передбачають заходи протидії цим явищам. Ці документи були прийняті у 30-х 50-х роках ХХ сторіччя, але залишаються актуальними і зараз.  Першим з таких документів є Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 року зі змінами від 7 грудня 1953 року. У частині 1 статті 1 цієї Конвенції наголошується, що “рабство – це такий стан або становище людини, над якою здійснюються атрибути права власності або деякі з них”. Згідно зі статтею 2 цього документа країни-учасниці зобов’язались “продовжувати домагатися повної ліквідації рабства у всіх його формах”. Наступним міжнародним документом є Додаткова Конвенція про скасування рабства та інститутів, тотожних з рабством від 7 вересня 1956 року. Згідно з пунктом c) статті 7 згаданої конвенції “під работоргівлею визнаються і в неї включаються всі дії, пов’язані із захопленням, придбанням якої-небудь особи або із розпорядженням нею з метою обернення її в рабство; всі дії, пов’язані із придбанням раба з метою його продажу або обміну; всі дії щодо продажу або обміну особи, придбаної з цією метою, та взагалі всяка діяльність з торгівлі та перевезення рабів будь-якими транспортними засобами”. Заборону рабства також було закріплено в таких авторитетних міжнародних документах, як Загальна декларація прав людини 1948 р. та Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р.

    

   Інший напрям боротьби з торгівлею людьми спрямовує зусилля на протидію такому явищу як втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть

   використовуватись різноманітні способи впливу.

   Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій “борг” (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).

    

   Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Про недопущення отримання комерційної вигоди із усиновлення та здійснення посередництва вказують міжнародно-правові документи. Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення ніхто не повинен одержувати невиправдану фінансову чи іншу вигоду від діяльності, що стосується міждержавного усиновлення. Тільки витрати та видатки, включаючи розумні професійні гонорари особам, які приймають участь в процесі усиновлення, можуть встановлюватись або виплачуватись. Керівники, адміністратори і службовці органів, що приймають участь в процесі усиновлення, не одержують винагородження за надані послуги, яке є безпідставно високим. При цьому кожна держава - учасниця Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії забезпечує, щоб, як мінімум, наступні діяння і види діяльності були повною мірою охоплені її кримінальним або карним правом, незалежно від того, чи були ці злочини вчинені на національному або транснаціональному рівні, або в індивідуальному чи організованому порядку, зокрема неправомірне схиляння в якості посередництва до згоди на усиновлення дитини з порушенням застосовних міжнародно-правових актів щодо усиновлення.

    

   Використання у збройних конфліктах - використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.

   В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:

   - вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил  сторін, що беруть участь у конфлікті;

   - використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;

   - сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);

   - втягнення у злочинну діяльність;

   - вилучення органів.

   Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.

    

   Слід зазначити, що Україна докладає багато зусиль у сфері протидії торгівлі людьми, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.

   Статистичні дані на 2018 рік наступні: 

   Кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 141 особа (станом на 12/08/2018) згідно статистики Міністерства соціальної політики України).

   Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених ст. 149 КК України становить 179 осіб (станом на 31/08/2018 згідно статистики Генеральної прокуратури України).  

   В Дніпропетровській області кількість осіб, яким Міністерством соціальної політики України встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 11 осіб (станом на 30/09/2018 згідно статистики Міністерства соціальної політики України).

   Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених ст. 149 КК України становить 18 осіб (станом на 30/06/2018 згідно статистики  прокуратури Дніпропетровської області). 

   Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми в Україні важко, ураховуючи доволі високий рівень латентності цих злочинів.

   Таким чином, виявлення і розслідування злочинів про торгівлю людьми та ідентифікація ймовірно постраждалих від торгівлі людьми вимагає глибоких знань та свідомого ставлення кожного громадянина України до протидії торгівлі людьми.

   Для досягнення цієї мети та з прийняттям Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, Міністерство соціальної політики, як національний координатор, проводить інформаційно-просвітницькі акції з протидії торгівлі людьми з метою інформування громадян України про цю проблему.

   З нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми 18 жовтня, Міністерство соціальної політики України анонсує старт загальнонаціональної інформаційної кампанії, метою якої є привернення уваги до проблеми торгівлі людьми, роз’яснення громадянам виді і форм цього злочину, а також шляхів надання підтримки і допомоги потерпілим.

   Інформаційна кампанія пройде на території всієї країни та передбачає трансляції на державних і приватних ТВ та радіо каналах країни, розміщення інформаційних матеріалів на зовнішніх носіях, в пресі, в соціальних мережах, інтерв’ю з експертами, інформаційні та інші заходи.

   Серед матеріалів, що будуть транслюватись на ТВ та радіо, а також інформаційних матеріалів в пресі багато матеріалів, розроблених спільно з міжнародними партнерами і громадськими організаціями, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми, включаючи Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Представництво МОМ в Україні, Представництво громадської організації „Компанія А21” в Україні та інших.

   18 жовтня у всіх областях України та 20 жовтня в м. Києві пройде всесвітня щорічна акція „Walk for Freedom/Хода за свободу” з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми. Акція спрямована на підняття рівня обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми, поширення важливої інформації про цю проблему та небезпеку, яку вона становить.

   Цей захід не є протестом, це мовчазна і мирна хода, яка проходить вже п’ять років поспіль на захист мільйонів чоловіків, жінок та дітей, які зараз знаходяться у рабстві. Минулого року до акції приєдналося 400 міст в 50 країнах світу. В Україні в 2018 році до цієї благородної акції долучаються усі обласні центри та міста країни. Небайдужі громадяни вийдуть на вулиці своїх міст аби об’єднати зусилля для подолання хвороби 21-го століття – сучасного рабства.

   Акція буде проведена під патронатом Міністерства соціальної політики України, за підтримки Представництва неурядової громадської організації А21, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародної організації з міграції та місцевих адміністрацій.

    

   Сучасне рабство – це міжнародний злочин, який вражає усі нації, та впливає на людей усіх рівнів достатку. Істина полягає в тому, що без усвідомлення проблеми, її важко подолати. Ми щиро бажаємо через акцію „Walk for Freedom/Хода за свободу” розвивати діалоги, які будуть сприяти покращенню підтримки постраждалих та переслідуванню торговців людьми на глобальному рівні.

   • використання людини, яка працює через погрозу застування насильства;
   • невиплата винагороди за раніше виконану роботу;
   • погроза видачі працівника-нелегала органам влади;
   • обмеження свободи пересування;
   •  неповернення невідібраного паспорту або інші обставини.  

7. Здійснення профілактики шкільного і домашнього насилля.Наша країна, як і більшість країн світу, переживає негативні соціальні процеси, які супроводжуються значними кризовими змінами у суспільстві. Одним із таких явищ є насильство. Розв'язати проблему насильства щодо неповнолітніх можна тільки у разі  спільної роботи педагогів, батьків і всіх дорослих, які так чи інакше причетні до виховання дітей. Метою роботи щодо нівелювання наслідків насильства є не заміна або усунення батьків, які не в змозі нести відповідальність за виховання своїх дітей, а допомога сім'ї у відновленні або формуванні здатності до названої діяльності.

Важливо розрізняти такі основні види соціальної профілактики насильства у молодіжному середовищі: первинна, вторинна та третинна. Кожний з видів профілактики має свої особливості. До  первинної соціальної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості, формування в особистості неприйняття та категоричної відмови від маніпуляції. Метою вторинної профілактики насильства  є зміна ризикованої малоадаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства. Третинна соціальна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Просвітницька робота з даного питання може бути посилена шляхом організації на базі закладу освіти консультативних пунктів, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, юриста, працівника правоохоронних органів. Слід зауважити, робота з роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів проводиться соціальним педагогом з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей та учнівської молоді.  Рекомендуємо, спільно із заступником директора з ВР розробити внутрішньошкільний механізм безпечної взаємодії учасників освітнього процесу з метою попередження, виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми та оптимального реагування на них. Крім цього, для досягнення ефективності профілактичної роботи з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді, працівники психологічної служби закладів освіти повинні залучати батьків. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства, привернути їх увагу статево-рольовому вихованню дітей, зокрема вираження особистісних симпатій та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі школи. Це особливо стосується дітей молодшого віку. Детальніше про види насилля, форми надання допомоги постраждалим від домашнього насильства та заходи щодо запобігання насильству серед дітей та молоді представлено у методичних рекомендаціях МОНУ «Запобігання та протидія насильству», які розміщені на сайті ДОН, розділ «Методичний вернісаж». Для упорядкування заходів  із протидії насилля та вдосконалення професійного реагування у виявленні факту його спричинення, рекомендуємо ознайомитися з листом  МОНУ від 7.12.2017 №2229 «Про виконання законодавчих вимог у  зв’язку із  прийняттям Закону України «Про запобігання та тпротидію домашньому насильству».

Мета виховної роботи КЗ «Ліцей»: «Формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі.»

КРЕДО: якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, починай це робити із себе не завтра, а сьогодні, з цієї хвилини

Мета організації роботи методичного об’єднання – сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога, стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи.

- вчить використовувати нові форми і методи виховної роботи;
- планує виховну роботу класу, школи, педагогічного колективу;
- діагностує рівень досягнень, запити та інтереси дітей,труднощі педагогів у виховній роботі;
- стимулює творчу активність педагогів;
- сприяє створенню сприятливо-стимулюючих умов для формування життєвих компетенцій учнів;
- узагальнює і поширює кращий досвід роботи класних керівників.

Методичне об`єднання класних керівників працює над вирішенням першочергових завдань виховання учнів у сучасних умовах. Перед ними постає завдання: виховати громадянина – патріота, формувати громадську активність дітей та підлітків, які люблять свій народ, Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, виробити імунітет до негативного впливу соціального середовища.

    За даними дослідження, проведеного ЮНІСЕФ у 2017 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу (цькування) протягом останніх трьох місяців; 24% дітей стали жертвами булінгу і 48% з    них нікому не розповідали про ці випадки. Це тривожні цифри, особливо в той час, коли Україна переживає конфлікт, внаслідок чого майже 1,6 мільйона людей, у тому числі 220 тисяч дітей, стали внутрішньо переміщеними особами.

Шкільний булінг – це явище характерне для загальноосвітніх шкіл, де учні об’єднані формально, і менш характерне для музичних, художніх шкіл тощо, де діти об’єднані спільним інтересом. Найчастіше, булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній взагалі. Необхідно відмітити, що в старшій школі, булінг набуває більш прихованого характеру. Кривдники – хлопці, частіше застосовують фізичне насильство, дівчата – дражняться, поширюють чутки, ігнорують та бойкотують жертву. НМЦППСР, звертає увагу на 3 головні ознаки, за якими можна ідентифіковати булінг: повторення, намір нашкодити та нерівність сили між учасниками ситуації. На відміну від булінгу, мобінг виглядає як систематичне цькування, психологічний терор, форма зниження авторитету, психологічного тиску у вигляді цькування людини у колективі, зазвичай, з метою його витіснення.  Отже, різниця між булінгом і мобінгом полягає в наступному: мобінг – це коли натовп нападає на одну людину, а булінг – це коли одна людина (хуліган, буллер) або декілька людей погрожують і залякують іншого. Зараз, новою загрозою для сприятливого клімату в учнівському середовищі виступає кібербулінг, кібермобінг. Здійснюється такого роду вплив через залякування у кіберпросторі (онлайн-комунікаціях), що полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, поширення брехні та неправдивих чуток, неприємної інформації через електронну пошту, онлайн-пости у соціальних мережах, або виключення когось з онлайн-груп.

Первинна профілактика булінгу, мобінгу і кібербулігнгу повинна базуватися  на формуванні емпатійних почуттів підлітків. Це, насамперед, перегляд і лібералізація ціннісних уявлень, на основі яких формуються такі навички: застосування до інших тих же критеріїв оцінки, що і до самого себе; використання фундаментальних критеріїв моральної поведінки як основи оцінювання себе й інших; здатність враховувати потреби, інтереси і почуття інших так само, як свої власні. Тому, у підлітковому віці для морального розвитку є важливим функціонування емпатії як стійкої моральної риси. Метою вторинної профілактики є розвиток в учнів здібностей емоційно-вольового самоконтролю, навиків свідомого створення в собі оптимальної, стійкої «внутрішньої атмосфери». Приблизно одна з п’яти жертв булінгу – провокативна, коли особи намагаються себе захистити через прояв агресії.  Для психологічного захисту від буллерів, використовують прийоми і техніки емоційної саморегуляції. Використання образів – поширений прийом, наприклад, відчуваючи емоційне напруження, можна уявити себе в образі кіно- або літературного героя. Уміння достатньо яскраво відтворити в думках образ для наслідування, «увійти в роль» допомагає з часом знайти і власний стиль поведінки. Перехід в нейтральний стан, досягається не образним уявленням іншої емоції, що витісняє первинну, а переходом в стан спокою, відпочинку, розслаблення, в якому взагалі жодним негативним емоціям немає місця (м'язове розслаблення, релаксація). Спостереження за внутрішніми відчуттями, дозволяє нам дослідити власну емоцію з боку. Управління диханням –  прийом, при якому процес дихання має важливе значення для регуляції психічних процесів. Навіть елементарні дихальні прийоми можуть дати відчутний позитивний результат, коли необхідно швидко заспокоїтися або, навпаки, підвищити загальний тонус. В першу чергу, важливий ритм дихання. Заспокійливий ритм – такий, що кожен видих удвічі довший, ніж вдих. У ряді випадків, можна зробити глибокий вдих і потім затримати дихання на 20-30 с. Подальший видих і глибокий компенсаторний вдих чинять на нервову систему стабілізуючий вплив. Крім, вище зазначених прийомів позбавлення від небажаних емоцій можна здійснювати за допомогою технік: дисоціації, методу відключення. Щодо організації  діяльності з профілактики жорстокого поводження в учнівських колективах, варто переглянути методичні рекомендації щодо формування безпечного освітнього простору, запобігання булінгу та мобінгу в Новій українській школі, розроблені Романовською Д.Д., завідувачем НМЦППСР ІППОЧО (Лист ДОН від 01.02.2018 №01-31/268  «Про проведення в  закладах освіти просвітницько-профілактичних заходів з формування безпечного освітнього простору та запобігання булінгу,  мобінгу в Новій українській школі»).

ВИХОВНА СИСТЕМА ШКОЛИ – ЦЕ ЦІЛІСНА СТРУКТУРА, ЯКА СПРИЯЄ УСПІШНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАННЯ. У ШКОЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ МОРАЛЬНЕ СТАНОВЛЕННЯ УЧНІВ, ФОРМУВАННЯ В НИХ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ, ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. ПРІОРИТЕТНИМ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ ШКОЛИ Є: 
- РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ; 
- ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ; 
- ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРАЛЬНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ; 
- ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ, ГРОМАДСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ; 
- ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ, ВИХОВАННЯ В НИХ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. 
ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦИХ ЗАВДАНЬ У ШКОЛІ РОЗРОБЛЕНИЙ ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ОКРЕМІ ПЛАНИ, ЯКІ БУЛИ ЗАТВЕРДЖЕНІ НА ЗАСІДАННЯХ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ. ЦІ ПЛАНИ ОХОПЛЮЮТЬ ВСІ НАПРЯМКИ ВИХОВАННЯ: ПАТРІОТИЧНЕ, ПРАВОВЕ, МОРАЛЬНЕ, ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ, ТРУДОВЕ, ФІЗИЧНЕ, ЕКОЛОГІЧНЕ, ПРЕВЕНТИВНЕ ТА ВКЛЮЧАЮТЬ У СЕБЕ КАЛЕНДАРНІ, ТРАДИЦІЙНІ ШКІЛЬНІ СВЯТА, ЗАХОДИ, КОНКУРСИ, МІСЬКІ ЗАХОДИ ЩОДО ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ДІТИ УКРАЇНИ», «КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОЧИННОСТІ І БЕЗДОГЛЯДНОСТІ», «ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ», «НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА», ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ МОРАЛЬНОСТІ ТА УТВЕРДЖЕННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ІН.

  *   Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року освітній заклад має впроваджувати демократичну культуру через вироблення відповідних процедур для захисту прав дитини і формування демократичних цінностей: захищати права дитини, стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства та дискримінації.

За данимидослідження ЮНІСЕФ, проведеного в лютому 2017 року в усій Україні, 67 % дітей стикалися з випадками булінгу та 24%  українських школярів піддавались булінгу.

*    З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало (лист від 28.12.2016 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурскурсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі.  Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016). Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться запосиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65.html.

За перше півріччя 2017 року Національна дитяча «гаряча» лінія прийня ла 20 851 дзвінок від маленьких, юних та дорослих українців. 

Україна є країною походження, транзиту та призначення торгівлі чоловіками, жінками та дітьми.

Згідно інформації відділу ювенальної превенції Національної поліції в Україні за 6 місяців 2017 року 11 дітей постраждали від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

Своєрідною відповіддю на нагальні потреби держави впровадження варіативної програми виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Програма гуртків та факультативів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів розроблені на основі матеріалів зазначеної комплексної програми і є другим етапом у формуванні таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичнее мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей. (Автор-упорядник: Петрочко Ж. В., д. п. наук, професор, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту проблем виховання НАПН України).

Електронний ресурс зазначених матеріалів за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/pozashkilna-osvita/vyhovna-robota/protidiya-torgivli-lyudmi.html.

Рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» (схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах  Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від 16.06.2017).  Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Украіна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine.

Особливої уваги педагогічних колективів та батьківської громадськості потребують питання профілактики девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх. Не дивлячись на те, що за 6 місяців 2017 року під розділами ювенальної превенції Національної поліції України зареєстровано зменшення на 4,6% кримінальних правопорушень y порівнянні із аналогічним періодом 2016 року, вчинених дітьми та за їх участю, статистика цих правопорушень не втішна. Зокрема, дітьми та за їх участю вчинено: 1816 тяжких та особливо тяжких злочинів; 19 умисних вбивств, 8 згвалтувань; 33 грабежі та 89 неповнолітніх притягнуті до відповідальності за незаконний обіг наркотиків тощо. Звертаємо увагу, що 60,8 % від загальної кількості кримінальних правопорушень, вчинених дітьми та за їх участю, складають крадіжки (2 248)

Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків групп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до групп ризику інфікування ВІЛ/ СНІДом, і зусилля, що робляться з їх захисту, все ще не достатні.

Про те, як вчителям і батькам цікаво й зрозуміло донести підліткам інформацію про здоровий спосіб життя і безпечну поведінку - на порталі профілактичної освіти www.autta.org.ua.

План заходіву КЗ «Ліцей»

 з профілактики правопорушень

на 2017 -2018навчальнийрік 

Дитинство - найважливіший період в становленні особистості... Саме в цей час людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до людей, розуміння їх потреб, інтересів, проблем та стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини й розвиток суспільства загалом. Немає, на жаль, таких навчальних закладів, де не навчалися б діти з незахищених категорій. 
Саме тому на засіданні ШМО класних керівників КЗ "Ліцею" розглядалися питання:
- як допомогти дітям, які мають право на особливий захист та допомогу з боку держави? 
- нормативні документи щодо охорони дитинства,
- алгоритм роботи з дітьми незахищених категорій,
- оздоровлення дітей, 
- соціальний захист дітей пільгових категорій.

Одразу викликати поліцію - 102 
Звернутися за безкоштовною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України). 
Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так і фізичними особами за місцем їх проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.
Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дітьми приймаються:
- міським відділом внутрішніх справ (вул. Григорія Тикви, 2, тел..102, 4-20-02),
- управлінням праці та соціального захисту населення (вул. Горького, б.5, каб.10, тел. 4-15-51),
- службою у справах дітей (вул. Центральна, б.48, каб.204, тел. 4-23-32).
- центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Центральна, б.48, каб.414, тел. 4-17-33), 
- закладами освіти (за місцем навчання).
ВАЖЛИВО! Не мовчи! Повідом про будь-які випадки насильства! Ти маєш право на безпеку і захист!