Затверджую:

                                                                                  Начальник ДЗВ «Сонцеграй»

                                                                                   ________Біднюк Л.М.

                                                                                   «28» травня 2019 р.

ІНСТРУКЦІЯ № 4-ДЗВ

по наданню першої долікарської допомоги

            Якщо людина раптово захворіла чи травмувалася, Ви надаєте їй першу допомогу з метою:

• зберегти життя;

• запобігти погіршенню стану здоров'я;

• сприяти видужанню.

У цій інструкції викладені вказівки, як надавати першу допомогу до прибуття бригади швидкої медичної допомоги, а також Ваші дії у випадках, коли неможливо надати першу медичну допомогу. Медична допомога – це допомога, яку надають медичні працівники при відповідних умовах. Інструкцією охоплено лише найбільш серйозні та небезпечні для життя ситуації, при яких потерпілому треба надати невідкладну допомогу.

Оволодівши методами першої допомоги, Ви будете знати, що потрібно і що не варто робити при раптовому захворюванні чи при нещасних випадках.

НЕБЕЗПЕКА ПІД ЧАС РЯТУВАННЯ

На воді:

– намагайтеся рятувати потопаючих лише в тому разі, якщо Ви досвідчений рятівник на воді.

При ураженні електричним струмом:

– переконайтеся, чи не контактує потерпілий з джерелом електричного струму;

– вимкніть струм або відсуньте електропровід сухою дерев'яною палицею.

При отруєнні чадним газом:

– не заходьте одразу в закрите приміщення, щоб допомогти потерпілому, який знепритомнів;

– припиніть доступ газу;

– провітріть приміщення або одягніть респіратор;

– винесіть потерпілого на свіже повітря;

– розпочинайте робити штучне дихання.

ДОПОМОГА ПРИ УШКОДЖЕННІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ          

            Ушкодження дихальних шляхів може настати внаслідок утоплення, ураження електричним струмом, отруєння газами, асфіксії (задушення) тощо. Незалежно від причини, потрібно відновити дихання не пізніше, ніж через три хвилини, щоб уникнути відмирання клітин головного мозку і смерті.

Якщо хтось непритомний, негайно перевірте дихання.

• Прослідкуйте за рухом грудної клітки.
• Перевірте, чи прослуховується дихання.
• Прихилившись щокою до потерпілого, відчуйте потік повітря.

Якщо ознаки дихання відсутні, покличте допомогу і забезпечте прохідність дихальних шляхів.

• Виведіть нижню щелепу вперед.
• Охопивши рукою чоло, відведіть голову назад.

У результаті цих операцій язик відходить від задньої стінки гортані, що сприяє самовільному проходженню повітря. Ще раз переконайтеся, чи потерпілий самостійно дихає.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ШТУЧНОГО ДИХАННЯ (ШД)

Якщо дихання відсутнє, необхідно викликати його штучно, використовуючи способами рот-до-рота або рот-до-носа.

СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА-І-НОСА

Для дітей можна одночасно щільно охопити своїми губами рот і ніс, акуратно вдуваючи через них повітря кожні три секунди. Не треба відхиляти голову занадто далеко, щоб не заблокувати доступ повітря або самому спричинити ушкодження.

СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА

• Покрийте рот потерпілого чистим шматком тканини або марлі.
• Огляньте порожнину рота й очистіть її.
• Покладіть потерпілого горизонтально на спину.
• Розщепніть комір, пасок та інший одяг.
• Відхиліть різко голову, для цього підкладіть, одну руку під шию, другою відсуньте чоло хворого назад.
• Затисніть ніздрі.
• Глибоко вдихніть самі.
• Швидко та щільно притисніть свій рот до відкритого рота потерпілого.
• Зробіть два вдування.
• Після кожного вдування піднімайте свою голову, щоб потерпілий видихнув повітря.
• Прослідкуйте за рухом повітря.
• Якщо грудна клітина не піднімається, ще більше відведіть голову потерпілого назад, розігнувши шию, і продовжуйте ШД.
• Забезпечте герметичність вдування повітря.
• Після проведених двох активних вдувань, перевірте пульсацію сонної артерії на шиї.
• Попросіть когось викликати медичну допомогу.
• Якщо пульсація відчутна, продовжуйте ШД з частотою одне вдування кожні 5 секунд – для дорослих; контроль пульсу – через одну хвилину, а потім через кожні 5 хвилин.

Якщо немає пульсу, то потрібно розпочати зовнішній масаж серця (ЗМС). Незважаючи на велику кількість причин, які можуть привести до зупинки кровообігу, його прояви однакові у всіх хворих.

Характерні ознаки раптової зупинки серця:

– непритомність;

–  відсутність пульсу на великих артеріях (сонна і стегнова);

– відсутність тонів серця;

– зупинка дихання чи раптова поява періодичного дихання;

– розширення зіниць очей;

– зміна кольору шкіри: блідо-сірий, сірий з синюшним відтінком.

ІІри наданні першої долікарської допомоги необхідно зареєструвати час зупинки серця і початок ЗМС і ШД.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО МАСАЖУ СЕРЦЯ

– Хворого треба положити на тверду поверхню (підлога, дошка або низьке ліжко) для попередження можливого зміщення його тіла зусиллями рук масажиста, уникнення неефективності проведення ЗМС.

– Той, хто робить ЗМС, може знаходитися з будь-якого боку від хворого.

– Зона прикладення сили його рук розміщена на нижній третині грудини, строго на серединній лінії.

– Для проведення масажу кладуть долоні одна на одну навхрест і тиснуть на грудину в зоні, розміщеній на 3-4 поперечних пальці (3-4,5 см) вище під місця прикріплення до грудини мечевидного відростка.

– Випрямлені в ліктьових суглобах руки масажиста розміщують таким чинам, щоб тиск здійснювало тільки зап'ястя.
– Стиснення грудної клітки потерпілого проводиться за рахунок тиску тулуба масажиста.
– Зміщення грудини в напрямі до хребта (тобто глибина вгинання грудної клітки) становить 4-6 см.

– Тривалість одного стискання грудної клітки – 0,5-1 с (темп масажу – 60 разів на 1 хв.).

– В інтервалах руки з грудини не знімають, пальці залишаються припіднятими, руки повністю випрямлені в ліктьових суглобах.

Під час проведення ЗМС і ШД однією людиною після двох швидких нагнітань повітря в легені потерпілого проводиться 10-12 стискань грудної клітки, співвідношення 2:12.

Якщо беруть участь 2 особи, то це співвідношення 15, тобто на одне вдування приходиться 5 стискань грудної клітини.

            Обов'язковою умовою проведення ЗМС є постійний контроль за його ефективністю.

Критерії ефективності ЗМС:

– зміна кольору шкірних покривів: вони стають менш блідими, сірими, синюшними;

– звуження зіниць, якщо вони були розширені з появою реакції на світло (звуження зіниці під впливом світла);

– поява пульсового поштовху на сонній і стегновій, а інколи і на променевій артеріях потерпілого;

– поява самостійних дихальних рухів.

ЗМС проводять до того часу, поки не прибуде бригада швидкої медичної допомоги або не відновиться самостійне стійке  дихання і діяльність серця.

ДОПОМОГА ПРИ ПОГАНОМУ САМОПОЧУТТІ

Стан особи, якій стало погано, повинен швидко поліпшитися після того, як її вивели на свіже повітря й опустили підняту голову.

Якщо особі далі зле, то її потрібно покласти та спостерігати за диханням.

Якщо поліпшення не настає, то треба терміново викликати медичну допомогу.

ДОПОМОГА ПРИ ТЕПЛОВОМУ УДАРІ

Тепловим ударом називають важкий хворобливий стан, викликаний порушенням теплорегуляції при перегріванні організму.

Під терморегуляцією розуміють здатність організму людини підтримувати майже постійну температуру тіла, незважаючи на різні температурні умови зовнішнього середовища.

Тепловий удар найчастіше виникає під час посиленої м'язової роботи в умовах високої температури (30-50°С) і вологості повітря (75%).

Тепловому удару передують головний біль, втома, слабість, безладна мова, задишка, серцебиття, почервоніння шкіри, посилена спрага, невпевнена хода, підвищена температура тіла.

Необхідні такі дії:

– потерпілого віднести в прохолодне і добре провітрюване місце;

– покласти з трохи піднятою головою;

– зробити одяг більш вільним;

– змочити обличчя холодною водою;

– покласти холодний компрес на голову (змочений рушник або хустинку);

– дати випити склянку холодної підсоленої води (5 г солі на 1 л води);

– холодні компреси змінювати через кожні 5-8 хв.

ДОПОМОГА ПРИ СОНЯЧНОМУ УДАРІ

Сонячний удар – це важкий хворобливий стан, спричинений сильним перегріванням організму прямим сонячним промінням.

Треба звернути увагу на такі ознаки:

– бліде обличчя, холодна липка шкіра;

– спазми м'язів;

– біль голови та запаморочення;

– слабкий пульс і прискорене дихання (задишка);

– блювання;

– знепритомніння.

Необхідні дії:

– сховати потерпілого від впливу сонячного проміння;

– усунути щільність одягу;

– дати випити потерпілому, який повністю опритомнів, підсоленої води (5 г солі на 1 л води) стільки, скільки зможе випити;

– прослідкувати за диханням;

– викликати медичну допомогу.

ДОПОМОГА ПРИ РАНАХ ТА КРОВОТЕЧАХ

Негайно притисніть рукою судину, яка кровоточить.

Якщо поранена кінцівка, то підніміть її найвище та покладіть потерпілого в нерухоме положення.

Якщо пов'язка насичується кров'ю, її не треба міняти; потрібно накласти ще одну, продовжуючи притискати судину.

Якщо кровотеча контролюється, продовжуйте притискання і забезпечте потерпілого матеріалами для перев'язки.

Підтримуйте підняте положення пораненої кінцівки, зафіксувавши її нерухомо.

Якщо кровотеча не припиняється, то варто накласти на травмовану кінцівку імпровізований джгут, зафіксувавши час.

Необхідні дії:

– негайне притиснення судини на місці поранення, щоб зупинити кровотечу;

– зберігати підняте положення пораненої частини тіла з метою зменшити кровотечу;

забезпечити нерухомість, щоб зменшити циркуляцію крові.

ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ

Ушкодження кісток і суглобів можна розпізнати за такими ознаками:

– постійний біль;

– припухлість у місці переломів;

– різке обмеження рухів ураженої кінцівки чи суглоба;

– деформація та нерухомість.

Першочерговим завданням у таких випадках є надання кінцівці нерухомого природного положення, уникання зайвих рухів, поки не прибуде медична допомога. Якщо кістка порушила цілісність шкіри, вважайте це відкритою раною.

Необхідні дії:

– накрийте рану асептичною (стерильною) салфеткою і накладіть другу пов'язку навколо рани;

– зафіксуйте кінцівку;

– якщо кровотеча не припиняється, то покладіть на травмовану кінцівку імпровізований джгут, зафіксувавши час;

– заспокойте потерпілого;

– утримуйте потерпілого в теплі.

Якщо потерпілого потрібно перевезти, зафіксуйте місце перелому до непораненої частини тіла.

Якщо є підозра на ушкодження шийного відділу хребта, то не можна рухати потерпілого. Будь-який рух голови, шиї, тулуба може спричинити серйозне ушкодження спинного мозку.

Утримуйте особу в якомога зручнішому положенні. Накрийте потерпілого, щоб зігріти, зберігаючи його нерухоме положення, поки не прибуде медична допомога.

Нахилившись, перевірте дихання та зробіть, якщо потрібно, штучне дихання.

ДОПОМОГА ПРИ РОЗТЯГНЕННІ ЗВ'ЯЗОК

Перша допомога за умови її своєчасності здатна значно полегшити процес реабілітації, прискорити одужання пошкодженого суглобу. Для цього необхідно:

– знерухомити травмований суглоб, зафіксувати кінцівку за допомогою шини або фіксуючої пов’язки;

– забезпечити суглобу холод для полегшення болю і запобігання сильної набряклості – це може бути рушник, змочений у холодній воді, або загорнутий у рушник лід, але не можна прикладати лід безпосередньо до шкіри;

– щоб не допустити синець і посилення набряклості потрібно укласти пошкоджену ділянку на підвищення;

– місцеве використання протизапальних гелів і мазей.

ДОПОМОГА ПРИ ВИВИХАХ

Перша допомога людині, яка отримала вивих суглоба, полягає в наступному:

• обмежте пошкоджену кінцівку в русі;
• якщо в місці пошкодження присутня рана, накладіть пов’язку;
• прикладіть до ушкодженого місця холод, прикладати лід безпосередньо до шкіри не рекомендують, створіть тканинний прошарок;
• для зменшення больового синдрому потерпілому необхідно прийняти знеболюючі препарати;
• вправлення вивиху краще провести до появи набряків, поки не завдано відчутної шкоди м’яким тканинам і кровоносним судинам, поки не виник м’язовий спазм, а тому необхідно доставити потерпілого в медпункт.

ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ КЛІЩІВ

Для запобігання нападам кліщів під час відвідування парків в період з березня по листопад:
• вдягайте світлий однотонний з довгими рукавами одяг, щоб було легше помітити кліщів, а також головний убір;

• під час прогулянки кожні 2 год оглядайте на предмет кліщів себе та дітей;

• вдома ще раз ретельно огляньте себе та дітей, одразу змініть одяг та білизну, виперіть та випрасуйте їх (витрушування одягу не позбавляє від кліщів);

• використовуйте репеленти — засоби, що відлякують кліщів. Препарати купуйте в аптеках (для домашніх тварин — у ветеринарних аптеках) та застосовуйте згідно з інструкцією.

Так що ж робити при укусі кліща? Для початку потрібно його витягти. При укусі кліщ виділяє слину, перша порція якої діє як цемент і його хоботок міцно приклеюється всередині рани. Тому спочатку варто з півхвилини-хвилину похитати кліща з боку в бік, а потім плавно його вийняти. Ні в якому разі не використовуйте гострі щипці для цієї справи, дуже великий шанс відкусити голівку. Просто візьміть пальцями/нігтями за черевце, якомога ближче до голови і плавно потягніть вгору. Ще можна використовувати нитку. Затягніть петельку навколо хоботка кліща, якомога ближче до шкіри, а потім тягніть. Не варто змащувати кліща олією, спиртом або посипати сіллю, те, що він від цього вилізе - міф.

Інструкцію розробила:

                   заступник директора

                   з навчально-виховної роботи        ________________  Н.В.Щеднова