Затверджую:

                                                                                  начальник ДЗВ «Сонцеграй»

                                                                                   ________Біднюк Л.М.

                                                                                   «28» травня 2019 р.

ІНСТРУКЦІЯ №  1-ДЗВ

вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності дітей

під час літнього відпочинку в ДЗВ «Сонцеграй»

1.Загальні положення

1.1. Програма вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності дітей під час відвідування учнями дитячого закладу відпочинку поширюється на всіх учасників процесу відпочинку під час перебування в закладі освіти та на його території.

1.2. Програму вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності учнів розроблено відповідно до ПОЛОЖЕННЯ про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, зат-вердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017  № 1669

1.3. Всі учасники табору літнього відпочинку з денним перебуванням повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях.

 2.Загальні правила поведінки працюючих у службових та загальних приміщеннях

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для ДЗВ «Сонцеграй» кожен працівник зобов’язаний:

• берегти державну власність;
• повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;
• тримати в порядку і в чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила у службових та загальних приміщеннях;
• утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обов’язки;
• додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Керівництво ДЗВ зобов’язано створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечні умови праці, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;
• додержувати зобов’язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;
• співробітничати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоров’ю чи життю або здоров’ю людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо його оточують, відмовляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

3.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам, засоби індивідуального та колективного захисту.         

            Небезпечними факторами є відкриті небезпечні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими електричними розетками, оргтехнічне обладнання з електричними проводами (комп’ютери, ксерокопію вальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники.

            У всіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні яскраві надписи, що вказують на величину напруги.

            Мокрими руками вмикати та вимикати з електромережі електроприлади не можна.

            Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електропилок.

            Комп'ютери   повинні бути обладнанні захисними екранами  вмикатися в розетки з клемою заземлення.

            У екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та ін.), відключивши з електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення й евакуюватися відповідно до планів-схем евакуації, розміщених на поверхах будинку.

            4.Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни

            Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись у нормальному технічному стані, щоб  не допустити утворення осередків антисанітарії.

            Під час користування санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювати.

            5.Обставини і причини можливих випадків та аварій

            Виходячи з того, що поліровані поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинна бути особлива увага та обережність з боку працівників під час вологого прибирання східців і змочених підошв взуття від дощу та снігопаду.

            При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами виникає так званий "здоровий синдром" від кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладнати монітори , відповідно до технічних параметрів, захисними екранами.

            Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключаючи електроприлади мокрими руками.

            6.Пожежна безпека

            Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

            У приміщеннях забороняється:

1. Користуватися електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.
2. Палити й застосовувати відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати  тільки з дозволу адміністрації.
3. Самовільно без потреби зривати пломби на дверях внутрішніх шаф з пожежними кранами.
4. Користуватись пошкодженими розетками та продовжувачами, вимикачами й іншими електроприладами.
5. Обертати електролампи і світильниками папером, тканинами та іншими легкозаймистими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками.
6. Залишати без догляду, при виходу із приміщення, увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Відповідальними за дотримання норм та правил пожежної безпеки і підтримку належного протипожежного режиму у службових приміщеннях є керівники підрозділів ЦБ та відділу освіти. У загальних приміщеннях – завгосп господарчої групи РВО.

Порядок дії у разі пожежі

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний терміново дзвонити за телефонами 101, повідомляти (адресу,вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище).

Якщо можливо, вжити заходи до евакуації людей, гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей.

7.Перша допомога потерпілим

Дії працюючих у разі виникнення нещасного випадку. Надання першої медичної допомоги треба починати з оцінювання загального стану потерпілого і на підставі цього скласти думку про характер пошкодження.

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

7.1.Штучне дихання

Перед початком штучного дихання необхідно швидко усунути причини, які перешкоджають диханню.

Потерпілому потрібно розстібнути комір, пояс та інші частини одягу. Звільнити від забруднення ротову порожнину від залишків слизу, бруду. Найбільш простим і ефектним  засобом штучного дихання є спосіб «рот у рот», «рот у ніс». Штучне дихання треба продовжувати до відновлення самостійного дихання або до прибуття медичного працівника.

7.2.Зовнішній масаж серця

Метою масажу серця є підтримування кровообігу у життєво важливих органах. У разі відсутності серцевої діяльності до її відновлення потерпілий знаходиться у положенні на спині. Той, хто надає допомогу, робить енергійні ритмічні натиски на грудину потерпілого 50-60 разів на хвилину, причому після 3-4 натисків роблять перерву на 2 секунди на час вдиху та на початок видиху.

Масаж переривати для повторення штучного дихання до трьох глибоких вдихів, після чого повторюють масаж протягом 15-20 хвилин.

Перші ознаки того, що потерпілий приходить до тями: зіниці звужуються, з'являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з'являється пульс. Констатувати смерть має право тільки лікар.

7.3.Перша допомога при ураженні електричним струмом

 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом передусім має бути спрямоване на припинення дії його на людину способом вимикання рубильника або вимикача, відкидання від потерпілого струмоведучого дроту діелектричним предметом або вивільнення потерпілого від джерела струму.

Треба пам’ятати, що не можна торкатися ні до дроту ні до самого потерпілого голими руками без гумових рукавиць; той, хто надає допомогу, повинен обгорнути свої руки якоюсь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо є змога, надіти гумові калоші, гумові чоботи або стати на суху дошку.

Віддаляючи потерпілого від джерела струму, слід брати його за ті частини одягу, що не прилягають до тіла.

За наявності дихання, навіть якщо потерпілий знепритомнів, його слід зручно покласти, розстебнути стискуючий одяг, забезпечити доступ свіжого повітря. Якщо потерпілий не дихає або дихає слабко, потрібно робити штучне дихання, супроводжуючи його закритим масажем серця. При цьому слід пам’ятати, що смерть від дії електричного струму є часто уявною, тому штучне дихання та закритий масаж серця треба проводити наполегливо, іноді впродовж 2-3 годин безперервно.

7.4. Перша допомога при кровотечах

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі - накладання джгута. У разі відсутності спеціального джгута можна використовувати підручні матеріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця кровотечі, зробивши 2-3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на термін не більше 2 годин літом і не більше 1 години взимку. Під джгут треба підкласти записку, де вказати час накладання джгута. На рану накласти стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку ймовірної кровотечі потрібно накласти лід, якомога швидше транспортувати потерпілого до лікарні.

7.5. Перша допомога при переломах

Необхідно накласти шину, а у разі її відсутності використовувати дошки, фанеру, палиці та інше, що забезпечить нерухомість уламків кісток у місці перелому. При відкритому переломі з кровотечею спочатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. Після цього треба організувати доставку потерпілого до лікарні.

7.6. Перша допомога у разі вивихів

 Надаючи першу допомогу, не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити тільки фахівець). Треба накласти пов’язку, яка забезпечувала б нерухомість пошкодженого суглоба, і направити потерпілого до лікарні.

7.7. Перша допомога при термічних опіках

На обпечену поверхню шкіри накласти стерильну пов’язку. За наявності опікового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати багато пити у вигляді содово - сольового розчину (1 чайна ложка солі та 1/2 ч. ложки соди розчинити у 1 л води).

7.8. Перша допомога при розтягненні і розриві зв'язок

 При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку й охолодження пошкодженого місця.

7.9. Перша допомога у разі непритомності

Забезпечити доступ свіжого повітря, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не дихає, починати робити штучне дихання.

Інструкцію розробила:

                   заступник директора

                   з навчально-виховної роботи        ________________  Щеднова Н.В.

Ознайомлені:

(всі працівники ДЗВ)